В это гостинице 17 или 18 лет назад, будучи в командировке, проживал муж. В те времена мы еще не были знакомы со сказочным турецко-египетским «олл инклюзивом» и не имели представления о чудесном «шведском столе» во время трапезы. Да и опыта проживания в каких либо гостиницах не было вообще. Совсем! Вернувшись в шумную серую Москву, муж завалил меня восторженными рассказами о Минске, о его широте и просторе, о сдержанной красоте и… чистоте. И, конечно же, о чуде чудном и диве дивном – Гостинице, Большой Гостинице. И чисто там, и все работает, и девушки на регистрации улыбаются, не рявкают. А завтраки! Какие там завтраки! Зал - прямо ресторан. Еда обалденная (Ну да, после моей-то стряпни) Берешь, что хочешь и сколько хочешь. Ага, и несколько раз подходить можно. А однажды завезли группу молоденьких курсантов. Они, как саранча, молниеносно все сметали. С ребятами-коллегами решили, что все, голодными пойдем трудиться. Ан нет, как в сказке, снова еда появилась : ))
В Минске мы решили переночевать на обратном пути из Клайпеды в Москву во время нашего новогоднего трипа в Литву. Гостиниц, отелей, хостелов в Минске сейчас великое множество. Нам, конечно, надо за недорого, но и с комфортом, в данном случае нужна была еще и парковка для авто, и да, желательно поцентрее местечко, по городу прогуляться-поздороваться обязательно надо. Тут-то и вспомнил муж про свою первую гостиницу. Жива-здорова, работает, хорошие мнения оставляют постояльцы – берем!
Местоположение у гостинцы замечательное. Не так чтобы центр, но и не на задворках. Буквально у крыльца вход на станцию метро Пушкинская. В соседях хороший большой супермаркет, где и гостинцев белорусских прикупить можно, да и перекусить тоже. Имеется большая охраняемая парковка.
Гостиница «Орбита» - не пять звездей, конечно, но, вполне достойная. Хоть и наследие прошлого века, а все отремонтировано, переоборудовано.
Девушки и по прошествии стольких лет милы и любезны. Новогодние каникулы – своего рода пик турсезона, гостей ооочень много, в глазах сотрудниц ресепшн явная усталость, но на лице улыбка, и никаких резких выпадов. Попросили, по возможности, поселить нас на высокий этаж. Получили двенадцатый. Есть такая слабость – наблюдать свысока ))
Номер бронировался самый простенький, ночку и на разных кроватях переживем )). Уютно, чисто, не потрепано. Муж говорит, что да, такими номера были и во время его командировки. Если это так (а то память человеческая очень избирательная, особенно, что касается первых впечатлений), то хорошо, знаете ли, все сохранилось, поддерживает имущество персонал на должном уровне. Нет, ну, найдется обязательно пятно какое на ковролине. Но холодильник отмыт, шторы не пропыленные, сантехника сверкает.
А этот цветочковый кафель вкупе со шторкой (ну, явно не из этой коллекции) придает какой-то домашности, как будто ты в гостях у родственников, а не в бездушной гостинице.
Из, может быть, уже некомфортных нюансов для современных гостиниц – фен по запросу. Я об этом вычитала, подготовилась. Да и на авто мы были, а это значит, что почти все хозяйство с собой : ))
Завтрак не подвел. Простая, понятная для среднерусского человека и вкусно приготовленная еда. Краем уха слышала, что многих гостей радовало наличие куриного бульончика на завтрак, да, говорят хорошо излечивает не только от простуды...
Гостиница принимает много организованных туристических групп. Их питание организовано особняком, к «шведскому столу» не пускают. Казалось бы, как уж их отслеживают-вылавливают? У сотрудников глаз наметан. Мы наблюдали эпизод, когда первые из группы зашли в зал со словами «Ни фига себе! ». Но, пока они разглядывали яства, не решаясь что-то взять, их аккуратненько выловили и направили в нужное русло. Не подумайте, нисколечко они в питании не были обделенными, хорошие добротные порции со всеми полагающимися ингредиентами для завтрака.
«Орбита» - замечательная гостиница. Очень неплохое место пребывания в Минске средней ценовой категории как для туриста, так и для командировочного.
У цьому готелі 17 або 18 років тому, у відрядженні, проживав чоловік. У ті часи ми ще не були знайомі з казковим турецько-єгипетським «олл інклюзивом» і не мали уявлення про чудовий «шведський стіл» під час трапези. Та й досвіду проживання в якихось готелях не було взагалі. Зовсім! Повернувшись у галасливу сіру Москву, чоловік завалив мене захопленими розповідями про Мінськ, про його широту і простір, про стриману красу і чистоту. І, звичайно ж, про диво дивне і дива дивне - Готелі, Великий Готелі. І чисто там, і все працює, і дівчата на реєстрації усміхаються, не гаркають. А сніданки! Які там сніданки! Зал – прямо ресторан. Їжа шалена (Ну так, після моєї куховарства) Береш, що хочеш і скільки хочеш. Ага, і кілька разів можна підходити. А якось завезли групу молоденьких курсантів. Вони, як сарана, блискавично все сметали. З хлопцями-колегами вирішили, що всі голодними підемо працювати. Ан ні, як у казці, знову їжа з'явилася : ))
У Мінську ми вирішили переночувати по дорозі назад з Клайпеди до Москви під час нашого новорічного тріпу до Литви. Готелів, готелів, хостелів у Мінську зараз безліч. Нам, звичайно, треба за недорого, але і з комфортом, в даному випадку потрібна була ще й парковка для авто, і так, бажано поцентровіше містечко, по місту прогулятися-привітатися обов'язково треба. Ось тут і згадав чоловік про свій перший готель. Жива-здорова, працює, гарні думки залишають постояльці – беремо!
Розташування біля готелю чудове. Не так, щоб центр, але й не на задвірках. Буквально біля ганку вхід до станції метро Пушкінська. У сусідах гарний великий супермаркет, де і гостинців білоруських прикупити можна, та й перекусити також. Є велика парковка, що охороняється.
Готель «Орбіта» - не п'ять зірок, звичайно, але цілком гідний. Хоч і спадщина минулого століття, а все відремонтовано, переобладнано.
Дівчата і після стількох років милі та люб'язні. Новорічні канікули – свого роду пік турсезону, гостей дуже багато, в очах співробітниць ресепшн явна втома, але на обличчі посмішка, і жодних різких випадів. Попросили по можливості поселити нас на високий поверх. Отримали дванадцятий. Є така слабкість - спостерігати зверхньо ))
Номер бронювався найпростіший, вночі і на різних ліжках переживемо)). Затишно, чисто, не пошарпано. Чоловік каже, що так, такими номерами були і під час його відрядження. Якщо це так (а то людська пам'ять дуже вибіркова, особливо, що стосується перших вражень), то добре, знаєте, все збереглося, підтримує майно персонал на належному рівні. Ні, ну, знайдеться обов'язково якась пляма на ковроліні. Але холодильник відмитий, штори не пропилені, сантехніка виблискує.
А ця квіточкова кахель разом зі шторкою (ну, явно не з цієї колекції) надає якійсь домашнє, начебто ти в гостях у родичів, а не в бездушному готелі.
З, можливо, вже некомфортних нюансів для сучасних готелів – фен на запит. Я про це вичитала, підготувалася. Та й на авто ми були, а це означає, що майже все господарство із собою : ))
Сніданок не підвів. Проста, зрозуміла для середньоросійської людини та смачно приготовлена їжа. Краєм вуха чула, що багатьох гостей радувала наявність курячого бульйончика на сніданок, так, кажуть, добре виліковує не тільки від застуди. . .
Готель приймає багато організованих туристичних груп. Їхнє харчування організоване особняком, до «шведського столу» не пускають. Здавалося б, як їх відслідковують-виловлюють? У співробітників очей накидане. Ми спостерігали епізод, коли перші із групи зайшли до зали зі словами «Ні фіга собі! ». Але, поки вони розглядали наїдки, не наважуючись щось взяти, їх акуратно виловили і направили в потрібне русло. Не подумайте, анітрохи вони в харчуванні не були обділеними, хороші добротні порції з усіма інгредієнтами для сніданку.
"Орбіта" - чудовий готель. Дуже непогане місце перебування в Мінську середньої цінової категорії як для туриста, так і для відрядження.