Казкова аскона
У відпустку вирушили до Швейцарії. За тиждень побували у кількох містах – Цюріх, Люцерн, Берн, Тичино, Аскона.
Особливо запам'яталася Аскона, про неї хочу розповісти.
Аскона - невелике затишне містечко на березі озера Маджоре (це одне з найтепліших озер). Розташоване місто на висоті всього 196 метрів, тобто це найнижче місто в Швейцарії. Аскона – це курортне містечко. Для відпочинку місце його розташування дуже мальовниче, атмосфера просто унікальна.
Особливу привабливість для мене створювала італійська говірка населення. Аскона належить до італійської частини Швейцарії.
Прогулянки Асконою тільки пішки, неспішним кроком, щоб відчути всю красу архітектури і природи містечка. Вулички вузькі, будиночки невисокі із дивовижними балкончиками. Зупиняєш погляд майже кожному будинку. Будинки розташовані дуже тісно, між ними буквально лужки. Загальне відчуття таке, ніби перебуваєш у казковому містечку.
А ще ми відчули себе казковими героями, потрапивши до нашого готелю та отримавши ключі від номера. Сам готель Albergo Elvezia розташований у старій будівлі, так і ключі нам видали також старовинні металеві з великим номером.
А тепер про пам'ятки. Насамперед ми відвідали Собор святих Петра і Павла, оскільки він знаходився поруч із нашим готелем у центрі міста. Це католицький храм XVII ст. Незвичайно для нас, що в цьому храмі замість звичного нам купола просто стеля. Здивувало.
Папський колеж початку XVII століття не вразив особливо. Далі ми помилувалися церквою Санта Марія справи Мізерикордія, це вже початок XVI століття. Вхід вільний – заходимо вдосталь помилуватися фресками на біблійні сюжети та шалено гарним вівтарем.
Далі на нас чекали руїни замку Сан-Матерно. Дісталися і здивувалися – жодних очікуваних нами руїн та гір каміння, а натомість невеликий старий будиночок. Купивши квитки, увійшли всередину – помилувалися самим приміщенням та розвішаними там картинами.
І ще, будучи в Асконі, завітайте на пляж. Пляж маленький, пісочний, але затишний, холодна вода. Не відразу, але все-таки вирішили зануритися. І не пошкодували – незважаючи на кам'янисте дно, яким не дуже й приємно входити у воду, сама чиста прозора вода полонила нас своєю прохолодою, надала відчуття легкості, сили та молодості. Навіть важко було ввечері йти з цього місця.
Одним словом, Швейцарія нас полонила, полонила своїми казковими містечками та неповторною природою.
