Так як відпустка у нас зимова, і про пляжний відпочинок не було й мови, то ми їхали дивитись Андалусію. Спираючись на свій досвід попередніх наших поїздок Європою та прочитавши відгуки туристів, ми вирішили, що екскурсійну програму ми складемо самі, враховуючи свої інтереси, тому що занадто багато негативних відгуків та нарікань ми прочитали з приводу організації екскурсій тур.
… Ще ▾
Так як відпустка у нас зимова, і про пляжний відпочинок не було й мови, то ми їхали дивитись Андалусію. Спираючись на свій досвід попередніх наших поїздок Європою та прочитавши відгуки туристів, ми вирішили, що екскурсійну програму ми складемо самі, враховуючи свої інтереси, тому що занадто багато негативних відгуків та нарікань ми прочитали з приводу організації екскурсій тур. фірмами (хай вибачать мене тур. фірми). Екскурсії краще планувати самим, причому ми планували користуватись громадським транспортом.
Із цього ми виходили при виборі готелю. Так як у нас виходили ранні виїзди, то сніданки в готелі нам не потрібні (вони просто зникли), а тим більше вечері, якими зовсім не хотілося прив'язувати себе до готелю. Наш вибір упав на Aparthotel VISTAMAR. Перше, що нам сподобалося – так це зовнішній вигляд готелю. Насправді він виглядає так само як на фото. Готель знаходиться в Бенальмадені, за 20 хвилин ходьби від порту, не доходячи до готелів Sun Set Beach, Best Benalmadena.
Для когось це здасться далеко, але це як подивитися. Набережна від готелю до порту дуже приємна, йти по ній одне задоволення, а якщо Ви поспішайте, то можна скористатися громадським транспортом. Біля готелю (близько 100м) знаходиться зупинка автобусів. Автобус № 110 і 120. Один з них йде за маршрутом Малага - Торремолінос - Бенальмадена, Бенальмаден він йде вздовж берега, до Flatotel. Проїзд до Малаги коштує 1.25 євро, до Торремоліноса і по Бенальмадені - 1.1 євро. Другий автобус йде за маршрутом Торремолінос – Фуенхірола, Бенальмаденом він йде також уздовж берега. Із супермаркетами проблем там теж немає. Якщо з готелю спуститися на основну дорогу, то можна піти вправо, повз Бургеркінг, (метрів 200) буде великий супермаркет SuperCor. Якщо піти вліво, не доходячи до замку Білль-Біль, повернути ще раз вліво, то, пройшовши вгору вулицею, можна дійти до Меркадони.
Це великі супермаркети (щодо, звичайно ж не Ашани), а по дорозі трапляються невеликі типу SuperSol. І прихильністю, і зовнішнім виглядом готелю залишилися задоволені.
Сервіс залишає бажати кращого. Були, так скажемо м'яко, розбіжності щодо прибирання номера та зміни рушників. Ми намагалися довести, що зміна рушників у чотирьох зірках має бути щоденною, на що нам була дана відповідь, що це апартаменти, і в них один день вихідний. Але після годинної бесіди на ресепшен чоловік таки досяг щоденної зміни рушників, і більш якісного прибирання. Постільна білизна міняли за два дні на третій. Номер у нас був на восьмому поверсі, вид був на гори та Бенальмадену – Пуебло. Великий мінус номерів, у яких був вид на море, це дорога-готель знаходиться за 20 метрів від основної дороги, але шум від неї все одно чутний, а в нас вранці, коли ми відчиняли двері на балкон, співали пташки.
Попит у наших співвітчизників готель явно не має, за весь час нашого там перебування (Два тижні) російськомовних ми не зустрічали.
Щодо щоденного харчування сказати нічого не можу, бо брали без харчування, а ось на Новорічній вечері, яка входила в турпакет, трохи зупинюся. Запрошення на святкування Нового року ми отримали за два дні до свята. О 20-00 ми вийшли з номера на зустріч Нового року іспанською. Двері банкетного залу перед нами люб'язно відчинили два ошатні іспанці, і що ми бачимо?! ! ! Дві третини від загальної кількості столиків великої банкетної зали займають англійські бабусі та дідусі! Ми підходимо до столика з номером, який відзначений у нашому запрошенні, за ним уже сидять дві пари, віку за 60…. Перші хвилини нашого перебування в банкетному залі скрасили великі блискучі пакети, що лежали на кожному стільці.
Поки ми розглядали вміст пакету, ми намагалися впоратися з тими почуттями, які на нас нахлинули, коли ми опинилися в цьому клубі, кому за 60. з мішури, і те, що хоч якось підняло мій настрій - кожному дістався якийсь головний убір, чоловікові наприклад пілотка стюардеси, як і багатьом з присутніх, і уявляєте - я дістаю чорний капелюх з вузькими полями, таку як іспанці носять по святам, поряд сидячі бабусі та дідусі навіть завулюлюкали, у залі таких капелюхів виявилося тільки два. Обмінявшись із чоловіком головними уборами, нам не залишалося іншого, як змиритися з нашим становищем. Мене вразив одяг бабусь та дідусів, вони настільки були скромно, не по-святковому одягнені, наші мами та бабусі так тільки вдома ходять.
Всі «прикрасили» яскраві, святково-одягнені іспанці, переважно люди середнього віку, які займали столики однієї третини зали, мабуть, мешканці Бенальмадени. Почалася святкова вечеря. Страви, які постійно змінювалися, були настільки майстерно прикрашені, що не завжди було зрозуміло, що принесли. За сервірування столу, за прикрасу страв, за якість трапези шеф-кухареві можна було поставити 5+++++, все було дуже смачно та естетично, а ось культурно-розважальної програми не було жодної, ми цьому були дуже здивовані. Ми кожен Новий рік зустрічаємо в якійсь країні, і хоч якась програма зазвичай буває, а тут нічого. Час підходить до 22-00, тобто до Московського Нового року. За столиком сяк-так, на скільки нам дозволяє база англійської мови, ми спілкуємося з нашими бабусями та дідусями. Забула сказати, що в залі російськомовні тільки ми, ні з Росії, ні з країн СНД туристів немає.
Чоловік підзиває іспанку-офіціантку, і пояснює їй англійською, що ми з Росії, і наближається час зустрічі Нового року за московським часом, і, непогано б, пляшку кофе на наш столик. Вона йому намагається пояснити, що кава буде за дві години – на Новий рік. Чоловік почав знову пояснювати, що ми хочемо зараз зустріти Новий рік, ми не знаємо, що вона зрозуміла, але через п'ять хвилин на столі у нас стояла пляшка кови. За кілька хвилин до Російського Нового року чоловік, усім присутнім за нашим столиком, розлив по келихах каву. Пояснив нашим бабусям і дідусям, що ми зустрічаємо Російський Новий рік, і о 22-00 за - іспанським часом - опівночі по Москві з криками Росія з Новим роком, піднявши зі стільців наших бабусь і дідусів, ми зустріли Новий рік за - російським часом !! ! ! Збоку це виглядало, мабуть, дуже кумедно. Поки ми поглинали дуже смачні страви, підійшов DJ.
Він почав налаштовувати апаратуру, і в нас з'явилася надія на щось на зразок дискотеки. І так, час 23-45, DJ в мікрофон оголосив, що незабаром Новий рік, і що настав час прокидатися, і всі наші бабусі і дідусі загули в свистульки, і затріщали брязкальцями. Ми не знали, куди подіти свій сміх, тому, що це виглядало дуже смішно - навпроти мене дідусь так старався дув у свистульку, що я думала в нього очі вилізуть з орбіт. За п'ять хвилин до Нового року кожному винесли креманку зі знаменитими 12 виноградинами, і більшість їх взяло в руки, чоловік намагався пояснити нашим бабусям та дідусям за столом, що це іспанська традиція, але вони відповіли, що це не їхня традиція, що вони зустрічають Новий рік шампанським чи кава – так і не їли виноград. Рівно о дванадцятій, усі іспанці, і туристи, які шанують звичаї країни, і ми, звичайно ж, дружно стали поїдати виноград.
У ванній кімнаті (поєднаній з туалетом) - ванна, біді, в перший день було туалетне приладдя, в подальшому поповнювалося тільки мило в контейнери біля раковини та у ванній. Сантехніка у хорошому стані та працювала справно. Номер середній за розмірами, але затишний. Балкон-лоджія оброблена красивою плиткою (під кахлі).
Пляж через дорогу. Мені здається, що через деяку віддаленість готелю, влітку тут не так людно, а це великий плюс. Якщо знову поїдемо на Коста-дель-Соль, то тільки в цей готель.
Із цього ми виходили при виборі готелю. Так як у нас виходили ранні виїзди, то сніданки в готелі нам не потрібні (вони просто зникли), а тим більше вечері, якими зовсім не хотілося прив'язувати себе до готелю. Наш вибір упав на Aparthotel VISTAMAR. Перше, що нам сподобалося – так це зовнішній вигляд готелю. Насправді він виглядає так само як на фото. Готель знаходиться в Бенальмадені, за 20 хвилин ходьби від порту, не доходячи до готелів Sun Set Beach, Best Benalmadena.
Для когось це здасться далеко, але це як подивитися. Набережна від готелю до порту дуже приємна, йти по ній одне задоволення, а якщо Ви поспішайте, то можна скористатися громадським транспортом. Біля готелю (близько 100м) знаходиться зупинка автобусів. Автобус № 110 і 120. Один з них йде за маршрутом Малага - Торремолінос - Бенальмадена, Бенальмаден він йде вздовж берега, до Flatotel. Проїзд до Малаги коштує 1.25 євро, до Торремоліноса і по Бенальмадені - 1.1 євро. Другий автобус йде за маршрутом Торремолінос – Фуенхірола, Бенальмаденом він йде також уздовж берега. Із супермаркетами проблем там теж немає. Якщо з готелю спуститися на основну дорогу, то можна піти вправо, повз Бургеркінг, (метрів 200) буде великий супермаркет SuperCor. Якщо піти вліво, не доходячи до замку Білль-Біль, повернути ще раз вліво, то, пройшовши вгору вулицею, можна дійти до Меркадони.
Це великі супермаркети (щодо, звичайно ж не Ашани), а по дорозі трапляються невеликі типу SuperSol. І прихильністю, і зовнішнім виглядом готелю залишилися задоволені.
Сервіс залишає бажати кращого. Були, так скажемо м'яко, розбіжності щодо прибирання номера та зміни рушників. Ми намагалися довести, що зміна рушників у чотирьох зірках має бути щоденною, на що нам була дана відповідь, що це апартаменти, і в них один день вихідний. Але після годинної бесіди на ресепшен чоловік таки досяг щоденної зміни рушників, і більш якісного прибирання. Постільна білизна міняли за два дні на третій. Номер у нас був на восьмому поверсі, вид був на гори та Бенальмадену – Пуебло. Великий мінус номерів, у яких був вид на море, це дорога-готель знаходиться за 20 метрів від основної дороги, але шум від неї все одно чутний, а в нас вранці, коли ми відчиняли двері на балкон, співали пташки.
Попит у наших співвітчизників готель явно не має, за весь час нашого там перебування (Два тижні) російськомовних ми не зустрічали.
Щодо щоденного харчування сказати нічого не можу, бо брали без харчування, а ось на Новорічній вечері, яка входила в турпакет, трохи зупинюся. Запрошення на святкування Нового року ми отримали за два дні до свята. О 20-00 ми вийшли з номера на зустріч Нового року іспанською. Двері банкетного залу перед нами люб'язно відчинили два ошатні іспанці, і що ми бачимо?! ! ! Дві третини від загальної кількості столиків великої банкетної зали займають англійські бабусі та дідусі! Ми підходимо до столика з номером, який відзначений у нашому запрошенні, за ним уже сидять дві пари, віку за 60…. Перші хвилини нашого перебування в банкетному залі скрасили великі блискучі пакети, що лежали на кожному стільці.
Поки ми розглядали вміст пакету, ми намагалися впоратися з тими почуттями, які на нас нахлинули, коли ми опинилися в цьому клубі, кому за 60. з мішури, і те, що хоч якось підняло мій настрій - кожному дістався якийсь головний убір, чоловікові наприклад пілотка стюардеси, як і багатьом з присутніх, і уявляєте - я дістаю чорний капелюх з вузькими полями, таку як іспанці носять по святам, поряд сидячі бабусі та дідусі навіть завулюлюкали, у залі таких капелюхів виявилося тільки два. Обмінявшись із чоловіком головними уборами, нам не залишалося іншого, як змиритися з нашим становищем. Мене вразив одяг бабусь та дідусів, вони настільки були скромно, не по-святковому одягнені, наші мами та бабусі так тільки вдома ходять.
Всі «прикрасили» яскраві, святково-одягнені іспанці, переважно люди середнього віку, які займали столики однієї третини зали, мабуть, мешканці Бенальмадени. Почалася святкова вечеря. Страви, які постійно змінювалися, були настільки майстерно прикрашені, що не завжди було зрозуміло, що принесли. За сервірування столу, за прикрасу страв, за якість трапези шеф-кухареві можна було поставити 5+++++, все було дуже смачно та естетично, а ось культурно-розважальної програми не було жодної, ми цьому були дуже здивовані. Ми кожен Новий рік зустрічаємо в якійсь країні, і хоч якась програма зазвичай буває, а тут нічого. Час підходить до 22-00, тобто до Московського Нового року. За столиком сяк-так, на скільки нам дозволяє база англійської мови, ми спілкуємося з нашими бабусями та дідусями. Забула сказати, що в залі російськомовні тільки ми, ні з Росії, ні з країн СНД туристів немає.
Чоловік підзиває іспанку-офіціантку, і пояснює їй англійською, що ми з Росії, і наближається час зустрічі Нового року за московським часом, і, непогано б, пляшку кофе на наш столик. Вона йому намагається пояснити, що кава буде за дві години – на Новий рік. Чоловік почав знову пояснювати, що ми хочемо зараз зустріти Новий рік, ми не знаємо, що вона зрозуміла, але через п'ять хвилин на столі у нас стояла пляшка кови. За кілька хвилин до Російського Нового року чоловік, усім присутнім за нашим столиком, розлив по келихах каву. Пояснив нашим бабусям і дідусям, що ми зустрічаємо Російський Новий рік, і о 22-00 за - іспанським часом - опівночі по Москві з криками Росія з Новим роком, піднявши зі стільців наших бабусь і дідусів, ми зустріли Новий рік за - російським часом !! ! ! Збоку це виглядало, мабуть, дуже кумедно. Поки ми поглинали дуже смачні страви, підійшов DJ.
Він почав налаштовувати апаратуру, і в нас з'явилася надія на щось на зразок дискотеки. І так, час 23-45, DJ в мікрофон оголосив, що незабаром Новий рік, і що настав час прокидатися, і всі наші бабусі і дідусі загули в свистульки, і затріщали брязкальцями. Ми не знали, куди подіти свій сміх, тому, що це виглядало дуже смішно - навпроти мене дідусь так старався дув у свистульку, що я думала в нього очі вилізуть з орбіт. За п'ять хвилин до Нового року кожному винесли креманку зі знаменитими 12 виноградинами, і більшість їх взяло в руки, чоловік намагався пояснити нашим бабусям та дідусям за столом, що це іспанська традиція, але вони відповіли, що це не їхня традиція, що вони зустрічають Новий рік шампанським чи кава – так і не їли виноград. Рівно о дванадцятій, усі іспанці, і туристи, які шанують звичаї країни, і ми, звичайно ж, дружно стали поїдати виноград.
У ванній кімнаті (поєднаній з туалетом) - ванна, біді, в перший день було туалетне приладдя, в подальшому поповнювалося тільки мило в контейнери біля раковини та у ванній. Сантехніка у хорошому стані та працювала справно. Номер середній за розмірами, але затишний. Балкон-лоджія оброблена красивою плиткою (під кахлі).
Пляж через дорогу. Мені здається, що через деяку віддаленість готелю, влітку тут не так людно, а це великий плюс. Якщо знову поїдемо на Коста-дель-Соль, то тільки в цей готель.
Подобається
Вам подобається
Показати інші коментарі …
