Весняна подорож Італією. Частина 7. Верона (початок)

05 березня 2020 • Час поїздки: з 26 березня 2019 до 05 квітня 2019

victort54

Репутація: +1230

Додати до друзів

Написати листа

Весняна подорож Італією. Частина 1. Тренто >>>

Весняна подорож Італією. Частина 2. Мантуя >>>

Весняна подорож Італією. Частина 3. Брешіа >>>

Весняна подорож Італією. Частина 4. Тревізо >>>

Весняна подорож Італією. Частина 5. Віченця >>>

Весняна подорож Італією. Частина 6. Падуя>>>>

Наступні чотири дні ми провели у Венеції.

Венеція – одне з найулюбленіших моїх міст, описувати краси якого треба пером Муратова чи Іполитова, книги яких я всім рекомендую. Тому про Венецію розповім наступного разу докладно.

Наприкінці подорожі ми на дві ночі знову приїхали до Верони, тому що виліт у нас був із місцевого аеропорту. У Вероні ми були кілька разів, так що знову розповідь про місто супроводжуватиму фото різних років.

Веронський залізничний вокзал – Verona Porta Nuova – дуже зручний для мандрівників з багажем. На кожній платформі є ліфт для зручності пасажирів. На початку ХХ століття, а саме в 1910-1913 pp. архітектор Діні реконструював вокзал Verona Porta Nuova. Фасади будівлі обшиті мармуровими плитами, підлога прикрасила мозаїка. Поряд із вокзалом знаходиться і автовокзал.

Верона дуже зручний для проживання та огляду міста. Основні пам'ятки розташовані всередині кріпосних стін і річки Адідже, що оперізують Старе місто. Навколо Старого міста житлові квартали, т. з. "Борго" з дуже гарною мережею супермаркетів,

Ми зупинилися в готелі Hotel Porta Palio з кольоровим фасадом, поруч із воротами Порту Паліо, до центральної вулиці міста йти хвилин двадцять п'ять. Біля готелю цілих два супермаркети – «ЛІДЛ» та «MD». За вікнами готелю протікав бурхливий водовідвідний канал.

Оскільки заселення в готель було з 15.00, ми залишили речі в камері зберігання і пішли купити продукти, а потім оглядати місто.

У нас був план: відвідати чотири головні собори Верони, купивши спеціальний абонемент.

Веронські церкви всі безкоштовні, окрім цих чотирьох соборів. Відвідування кожного собору – 3 євро, ціна абонементу на 4 собори – 6 євро, причому при бронюванні номера на Букінгу на абонемент була ще й знижка, коштував 5 євро. До абонементу при вході в собори видається аудіогід, що входить у ціну.

Перший собор на нашому шляху – собор Святого Зенона ((Basilica di San Zeno), від готелю ми пройшли до нього через фортечну стіну, ¦ми воріт святого Зенона (Порто Сан-Зено) 1541 р.

Перша церква Сан-Зено (Дзено) Маджоре була збудована ще у V ст. за вказівкою Теодоріха Великого над могилою святого Зенона, покровителя Верони і одного з перших єпископів міста.

Спочатку церква була маленьким святилищем, однак зазнавши численних перебудов і руйнувань протягом століть, перетворилася на величну романську базиліку. Будівлю прикрасив візерунковий мармуровий фасад, виконаний на початку XII століття, і бронзові портали XI–XIII століть з рельєфами за мотивами сцен зі Старого і Нового Завітів. Дзвіниця була збудована в 11 столітті.

Вхід прикрашений готичним порталом 12 століття, створеним майстром на ім'я Ніколо, автором також іншого вхідного порталу кафедрального собору міста.

Якраз в Італії розпочалися шкільні канікули, до собору привели шкільну екскурсію, тому треба було вибирати час для фото, коли школярі відійдуть від визначних пам'яток.

Ворота базиліки облицьовані 48 бронзовами панно,

найстаріші з яких відносяться до 12 століття (робота німецьких майстрів), інші датовані кінцем 13 століття і виконані італійськими майстрами.

Зі скульптурного оздоблення базиліки виділяються вівтар однієї з бічних капел (колони, що підтримують його, спираються на символи євангелістів).

Статуї Христа та апостолів (німецький майстер XIII ст. ) відокремлюють центральний простір від піднесеного пресбітерію.

У лівій малій апсиді встановлено статую усміхненого святителя Зенона, створену невідомим автором.

Святий Зенон був вихідцем із Північної Африки.

Під пресбітерієм розташована крипта, в яку ведуть дві сходи. Склепіння храму спираються на масивні колони, а центральний неф на дві поперечні напівкруглі арки.

Чудова стеля XIV ст. :

На тріумфальній арці – традиційне "Благовіщення".

У крипті базиліки в кришталевій раку перебувають мощі святого Зенона:

Інший простір розділений на дев'ять ділянок численними колонами, які вінчають капітелі різних епох.

У пресбітерії знаходиться розписний хрест середини XIV століття.

І знаменитий триптих Андреа Мантеньї «Мадонна на престолі з ангелами та святими», над головним вівтарем базиліки.

З боків приміщення встановлено кілька малих цінних вівтарів.

На стінах знаходяться фрески XIII-XIV століть, створені під впливом Джотто (авторів умовно називають перший, другий, третій майстер Сан Дзено).

До базиліки прибудований клуатр 13 століття. Його галереї обрамлені численними подвійними стовпчиками з арками.

У клуатрі виставлено кілька середньовічних надгробків, одне з яких (1313 р. ).

) належить представнику роду Скалігерів.

Оглянувши собор, ми пішли обідати, потім купили продукти на вечерю та повернулися заселятися до нашого готелю. Після цього знову пішли до Старого міста, але вже увійшли повз інші ворота – Порта Паліо.

Ворота Порта Паліо побудовані в 1542-1557 рр. Автор проекту – відомий архітектор Санмікеле, який створив також інші відомі ворота – Порту Нуова. Місцем для будівництва воріт стали міські ристалища (palio), згадані ще Данте.

Особливістю Порту Паліо є їх різні фасади, звернений до міста має один арочний проріз, а фасад, звернений на дорогу, виконаний у класичних формах, має п'ять прорізів, які утворюють у товщі воріт криту галерею.

Не відволікаючись на визначні пам'ятки одразу попрямували до іншого собору за нашими платними абонементами – Сан Фермо (Chiesa di San Fermo Maggiore).

Проходимо повз Левині ворота - Порта Леоні (Porta Leoni). Античні римські ворота, назву вони отримали від скульптур левів, що прикрашають розташованої поруч гробниці.

Сан-Фермо Маджоре Побудований поряд з Мостом Наві на місці Старого Римського мосту, Міст Наві був побудований в 1373 р.

Власне, це не одна, а аж дві церкви: особливо чітко це видно зовні, де готичні елементи апсиди увінчують строгу романську основу. Церква святого Фермо побудована на місці мученицької смерті двох християн у 361 році. Їх звали Фермо та Рустик. Чомусь церква носить ім'я лише одного мученика. Нижня церква датується 1065 роком,

будували її отці-бенедиктинці дома руїн ще давнішого святилища.

Звід величної верхньої церкви, спорудженої в 1313 р. , виконаний у формі корабельного кіля.

Церква розписана середньовічними фресками.

Поруч знаходиться надгробок Бренцоні (бл. 1440 р. ) Джованні ді Бартоло, а над ним – фреска Благовіщення 1426 р. пензля Пізанелло (1377-1455 рр. ).

Головний вівтар церкви знаходиться за напівкруглою колонадою та прикрашений фресками XIV століття.

У капелі Аліг'єрі, розташованій праворуч від головного вівтаря, можна побачити надгробки, виконані в XVI столітті Мікеле Санмікеле.

Кафедра 1360 року, накрита готичним балдахіном та оточена фресками Мартіно да Верона.

У люнеті на вхідній стіні – фреска 1363 «Розп'яття» Туроне.

У нижню церкву ведуть сходи з верхньої.

Нижня церква, найстаріша частина храму, зберігає особливості первісної романської споруди 1065 року.

У нижній церкві збереглися надгробки та фрески XII-XIV століття.

У вівтарі нижньої церкви - дерев'яне розп'яття XIV століття.