«Мы хотим остаться теми, кто мы есть» (девиз страны)
О стране, её истории и народе
Великое Герцогство Люксембург – маленькое государство Западной Европы. Граничит на востоке с Германией, на юге - с Францией и на западе с Бельгией. Маленькое государство Люксембург не теряется на фоне больших соседей. В переводе со старонемецкого Люксембург означает «малый замок». Люксембург настолько мал, что на большинстве карт Европы даже не умещаются буквы его названия, но страна полностью компенсирует незначительность своих размеров красотой пейзажей, богатством истории и истинно европейским очарованием. Зелёные ландшафты этой страны прорезаны реками и украшены симпатичными деревушками, как-будто сошедшими со страниц волшебных сказок. Пусть протяженность в длину всего лишь 82 км, а в ширину 58 км, его территория состоит из разнообразных ландшафтов: от лесистых возвышенностей на севере до плодородных равнин на юге. Рельеф в основном представляет холмистую возвышенную равнину, на севере которой возвышаются отроги Арденн (высшая точка - гора Бургплатц, 559 м). Четыре главные реки в стране - Альзетта, Мозель, Ур и Сюр, но есть множество более мелких рек и каналов. Общая площадь составляет около 2.6 тыс. кв. км.
В стране, имеющей такие скромные размеры, и в разных частях страны климат почти одинаков. При смене времен года климат также мало отличается. Большую часть года Люксембург имеет средние температуры, лето обычно тёплое, а зима прохладная, достаточно холодно бывает только в период с ноября по февраль, но температура почти никогда не опускается ниже нуля. Самый солнечный период приходится на май-август, в это время средняя температура примерно 20 °C днём и примерно 10 °C ночью. В Арденнах снег часто лежит в течение всей зимы, в это время солнце появляется всего на несколько часов днём. Осадки выпадают почти равномерно в течение всего года, в среднем, один хороший дождь идёт раз в три дня.
В административном отношении Люксембург делится на 3 округа (Люксембург, Дикирш, Гревенмахер), которые, в свою очередь, делятся на кантоны, а кантоны - на коммуны.
Самостоятельное графство Люксембург образовалось в 963 г. , с XIV в. - герцогство Люксембург, что содействовало этническому обособлению люксембуржцев. В дальнейшем находилось под властью Бургундии, Испании, Австрии и Франции. Со времён графа Конрада, основателя династии (1060 г. ), страной правит дом Люксембургов. В 1815 г. создано Великое Герцогство Люксембург. Современные границы страны установлены в 1839 г. Лондонским договором. Во время Первой и Второй мировой войны страну оккупировала Германия. В период второй оккупации Люксембург был официально включен в состав гитлеровского рейха.
В настоящее время, страна является членом 49 международных организаций, в т. ч. ООН, ВТО, ЕС, Бенилюкса, НАТО и др. Герцогство Люксембург - одна из богатейших стран Европы с высочайшим уровнем жизни. В городе Люксембург располагаются многие организации ЕС. Благодаря выгодным условиям и оффшорной зоне в столице размещены около 1000 инвестиционных фондов и более 200 банков - больше, чем в любом другом городе мира. 4 место в мире по уровню доходов населения (в 2010 г. $ 128.806 на чел. в год. ). 70 % ВВП страны формируется за счёт добычи железной руды, производства железа и чугуна. [
Основное население Люксембурга - люксембуржцы, лётцебургер (самоназвание). Живут также в Италии, Германии и Франции. Общая численность 473 тыс. человек, в том числе в Люксембурге 285 тыс. человек. Говорят на люксембургском языке германской группы индоевропейской семьи, в основе которого лежат нижненемецкие диалекты (мозельско-франкский и рейнско-франкский). Распространены также немецкий и французский языки. Письменность на основе латинского алфавита. Подавляющее число верующих - католики, есть протестанты.
В стране самый высокий в Европе и в мире уровень жизни населения, а каждый третий житель - иностранец. А в столице вообще есть районы, где иностранцев 2/3 от всего населения. А вообще, люксембургцы народ рослый, как мост Адольфа в столице. Самый сильный человек планеты – люксембуржец. При этом люксембургцы добродушны, невозмутимы и очень неторопливы. Люксембуржцы очень любят свою страну и не без основания считают её одной из самых живописных европейских стран. Поэтому по своему государству они предпочитают путешествовать пешком или на велосипедах.
Средняя продолжительность жизни: 72 года - мужчины, 79 лет - женщины. Уровень рождаемости (на 1000 человек) - 11.1. Уровень смертности (на 1000 человек) - 9.3.
Люксембург - крупный финансовый центр, где находятся многочисленные отделения иностранных банков, привлечённых низкими налогами.
Прогулка по столице Люксембурга
Город Люксембург (столица) был основан более 1000 лет назад, но статус и права города получил лишь в 1244 г. Это красивый, аккуратный и оживлённый город с населением 86 тыс. человек. Самые разнообразные по архитектуре мосты, конусы и шпили дворцов и кирх, памятники, парки, здания разных времен и стилей образуют очень гармоничный ансамбль.
Проезжаем мимо Монумента национальной солидарности, который находится на Пушечном холме, воздвигнутый в 1971 г. , увековечивающий память о жертвах Второй мировой войны. Внутри монумента воссоздана атмосфера тюрьмы и концентрационного лагеря. Каменная плита в часовне служит мемориальным надгробием люксембуржцам, павшим за родину. Внутри монумента горит вечный огонь.
Дальше на нашем пути Кафедральный собор, первый камень которого в его основание заложили в 1613 г. иезуиты, являющийся великолепным образцом «пламенеющей готики». В 1870 г. после роспуска ордена иезуитов в 1773 г. церковь Богоматери стала кафедральной. Три шпиля собора образуют важный компонент силуэта столицы на фоне неба.
Пешеходную прогулку столицей начинаем с места, где расположен Монумент памяти павших. Обелиск венчает статуя «Золотая женщина», изображающая богиню. Монумент воздвигнут в память солдат, павших в войнах, участником которых был Люксембург.
Справа - мост Адольфа, построенный в 1903 г. , который нависает над большим участком свободной земли и великолепными парками, окаймляющими реку Петруса. Радует глаз прекрасная клумба, посреди которой на высоком флагштоке гордо развивается флаг Великого Герцогства.
Если посмотреть вниз и влево, открывается удивительная панорама на вход в казематы, оставшиеся после разрушения крепости, построенной в 1644 г. во времена испанского господства. Фортификационные сооружения раскинулись тогда на площади 180 га, подземные галереи оборонительного значения, многие из которых были вырублены в скалах, протянулись почти на 24 км. Благодаря им и удобному расположению, город был недоступен для завоевателей.
Напротив монумента, на противоположном берегу Петруса, расположено величественное здание Государственного сберегательного банка.
Направляемся к центральной площади Гийом, названной так в честь правящей герцогской династии, где расположен информационный центр, сувенирный магазин. Украшением главной городской площади является барочный кафедральный собор Нотр-Дам, созданный в 1613-1621 гг. архитектором Ж. дю Блоком.
Доминантой площади Гийом является конная статуя Вильяма II, который был королём Нижних земель, Великим Герцогом Люксембургским и основателем Великого Герцогства Люксембург.
Рядом, на площади Вильяма II, находится Отель де Виль (ратуша), построенная в 1830 г. в духе лучших традиций классицизма, по бокам парадной лестницы которой расположены два бронзовых льва.
В эпицентре городской жизни расположен монумент в память национальных поэтов – Дикса, одновременно поэта и композитора, и Ленцу, написавшего текст национального гимна. Здесь обычно проходят такие городские мероприятия, как праздники, парады и торжества.
В центре Верхнего города, неподалеку от площади Гийома, расположена резиденция Великого Герцога. Дворец с изящными башенками и причудливым фасадом, выполненным в мавританском стиле, прекрасно гармонирует со зданием парламента и городской Ратушей. Возле дворца отсутствуют государственный флаг и охрана, что означает, что Великого Герцога в данный момент нет в дворце. 23 июня, в национальный праздник Люксембурга, толпы народа стекаются к дворцу, чтобы приветствовать своего суверена.
Марше о Пуассон (Рыбацкий рынок) находится в самом сердце старого города. Почти все жилые дома, выходящие на площадь, датируются XVIII веком. Постройка одного из старейших зданий «Ум бок» восходит к XIII веку. На одном из домов начертан лозунг жителей Люксембурга «Мы хотим оставаться теми, кто мы есть».
Также неподалеку можно увидеть некоторые строения, которые когда-то принадлежали крепости Люксембург. Эта крепость, построенная в X веке маршалом Вобаном, была настоящим чудом фортификации. Большая её часть была разрушена в 1868 г. На данный момент сохранились отдельные стены с бойницами, своеобразные ворота "Три голубя", цитадель Святого Духа, башни "Три желудя", казематы и длинные ходы в недрах скалы. На том месте, где находились древние крепостные укрепления, сейчас разбит парк, из которого открывается великолепный вид на старинный пригород Бокк и развалины замка. Глядя на уцелевшие камни стен, можно только догадываться о былой мощи "северного Гибралтара". К счастью, на старинных полотнах сохранились её изображения, по которым выполнен замечательный макет.
«Бульвар на карнизе» примыкает к укреплениям, построенным испанцами и французами в XVII веке.
Столица является культурным центром герцогства, здесь действует Национальная библиотека, Муниципальный театр, консерватория, Симфонический оркестр люксембургского радио и киностудия. Особого внимания заслуживает Национальный музей. Помимо Национального музея в городе много других музеев и художественных галерей: Музей истории города Люксембург, Музей естественной истории, Музей народного быта, Музей оружия и крепостных сооружений, Музей старинных музыкальных инструментов, Музеи городского транспорта, Музей почты и телекоммуникаций, муниципальная Галерея Пескаторе в здании Виллы Вобана, муниципальная Художественная галерея, Национальная галерея Тутесаль и другие.
Люксембург - очень красивый многоярусный город. Две реки - Петрус и Альзета, которые делят Люксембург на две части: Верхний и Нижний город. Облик Нижнего города во многом зависит от функций, которые выполняет город в Евросоюзе. Здесь расположены многочисленные банки, правления компаний, пивоваренные заводы. Верхний же город — не что иное, как древняя люксембургская крепость, с множеством памятников архитектуры. В Верхнем городе можно увидеть дома построенные в готическом стиле - шпили и узкие башни на фоне обрывов, которые зачастую террасированы и на площадках разбиты небольшие скверики.
В силу данной особенности местоположения большую роль в архитектурном облике города играют многочисленные мосты (111 мостов самых разнообразных мостов, построенных по индивидуальным проектам), двумя крупнейшими из которых - мостом Адольфа и мостом Великой Герцогини Шарлотты - части города соединены между собой.
Бронзовая статуя Великой Герцогини Шарлотты (1896-1985) была представлена горожанам в 1990 г. , а изваял её французский скульптор Жан Кардо. Великая Герцогиня правила с 1919 г по 1964 г. и стала одной из самых замечательных фигур в истории Люксембурга последнего времени. Надпись на статуе «Мы любим тебя» является знаком признательности ей граждан Люксембурга.
На углу улицы Гран-Рю, в торговом центре города, стоит очень симпатичный фонтан работы Люксембургского скульптора Виля Лофти. Он изображает «марш овец» и был отлит в бронзе в 1982 г.
Помимо вышеназванных архитектурных памятников, к достопримечательностям Верхнего города относятся руины римской дозорной башни, скальная капелла Сен-Кирен (VI и XV в. ), готический собор Сен-Мишель (1519 г. , колокольня - 1634 г. ), Дворец юстиции эпохи Ренессанса (1556-1572 г. г. , фасад переделан в XIX в. ), Дом радио (1937-1952 г. г. ) и Национальный театр (1962-1966 г. г. , архитектор А. Бурбоне).
Совсем недавно, в 1992 году, на плато Киртберг был построен ультрасовременный комплекс РТЛ из зеркального стекла, который прибавил контрастов столице. Получается, что современная архитектура соседствует с глыбами старинных крепостных стен. Также заслуживает внимания здание Министерства иностранных дел, выстроенное в 1751 году, усыпальница Великих Герцогов, гробница короля Богемии и графа Люксембургского Иоанна Слепого в Соборе Богоматери (1613-1621 г. г. ), церковь Св. Михаила (Х в), часовня Св. Квирина (XIV в. ), церковь Св. Иоанна на Камне (ХVII в. ).
Люксембург является местом проведения различных фестивалей и шумных праздников. В феврале здесь проходят фестиваль Бургзонндег и красочный карнавал, в апреле-мае - Праздник первых цветов, День святого Виллиброрда и католический фестиваль Октав. Пышные празднества приходятся на 23 июня, День независимости государства, а в августе в Люксембурге проводится забавный фестиваль Шуеберфюрер и начинаются винные праздники.
В 2011 г. в опубликованном международной консалтинговой компанией Mercer рейтинге наиболее безопасных городов мира Люксембург занял первое место (2—4 места разделили Берн, Хельсинки и Цюрих).
Этот город-красавец, как и всю одноимённую живописную страну, очень не хотелось покидать. Этот недолгий визит пробудил желание ещё вернуться, чтобы побольше узнать об этом небольшом самобытном европейском государстве, насладиться его живописной красотой.
«Ми хочемо залишитися тими, хто є» (девіз країни)
Про країну, її історію та народ
Велике герцогство Люксембург - маленька держава Західної Європи. Межує на сході з Німеччиною, на півдні - з Францією та на заході з Бельгією. Маленька держава Люксембург не губиться на тлі великих сусідів. У перекладі зі старонімецького Люксембург означає «малий замок». Люксембург настільки малий, що на більшості карт Європи навіть не вміщаються літери його назви, але країна повністю компенсує незначність своїх розмірів красою краєвидів, багатством історії та європейською чарівністю. Зелені ландшафти цієї країни прорізані річками і прикрашені симпатичними селами, що начебто зійшли зі сторінок чарівних казок. Нехай протяжність завдовжки лише 82 км, а завширшки 58 км, його територія складається з різноманітних ландшафтів: від лісистих височин північ від до родючих рівнин Півдні. Рельєф переважно представляє горбисту височенну рівнину, північ від якої височіють відроги Арденн (вища точка - гора Бургплатц, 559 м). Чотири головні річки країни - Альзетта, Мозель, Ур і Сюр, але є безліч дрібніших річок і каналів. Загальна площа становить близько 2.6 тис. кв. км.
У країні, що має такі скромні розміри, і у різних частинах країни клімат майже однаковий. При зміні пір року клімат також мало відрізняється. Більшість року Люксембург має середні температури, літо зазвичай тепле, а зима прохолодна, досить холодно буває тільки в період з листопада по лютий, але температура майже ніколи не опускається нижче нуля. Найсонячніший період припадає на травень-серпень, у цей час середня температура приблизно 20 °C вдень і приблизно 10 °C вночі. У Арденнах сніг часто лежить протягом усієї зими, у цей час сонце з'являється лише на кілька годин вдень. Опади випадають майже рівномірно протягом усього року, в середньому один хороший дощ йде раз на три дні.
В адміністративному відношенні Люксембург поділяється на 3 округи (Люксембург, Дікірш, Гревенмахер), які, у свою чергу, поділяються на кантони, а кантони – на комуни.
Самостійне графство Люксембург утворилося 963 р. , з XIV ст. - герцогство Люксембург, що сприяло етнічному відокремленню люксембуржців. Надалі перебувало під владою Бургундії, Іспанії, Австрії та Франції. З часів графа Конрада, засновника династії (1060), країною править будинок Люксембургів. У 1815 створено Велике Герцогство Люксембург. Сучасні кордону країни встановлені 1839 р. Лондонським договором. Під час Першої та Другої світової війни країну окупувала Німеччина. У період другої окупації Люксембург був офіційно включений до складу гітлерівського рейху.
В даний час країна є членом 49 міжнародних організацій, у т. ч. ООН, СОТ, ЄС, Бенілюксу, НАТО та ін. Герцогство Люксембург - одна з найбагатших країн Європи з найвищим рівнем життя. У місті Люксембург розташовані багато організацій ЄС. Завдяки вигідним умовам та офшорній зоні у столиці розміщено близько 1000 інвестиційних фондів та понад 200 банків – більше, ніж у будь-якому іншому місті світу. 4 місце у світі за рівнем доходів населення (у 2010 р. $ 128.806 на чол. на рік). 70% ВВП країни формується рахунок видобутку залізняку, виробництва заліза і чавуну.
Основне населення Люксембургу – люксембуржці, льотцебургер (самоназва). Живуть також в Італії, Німеччині та Франції. Загальна кількість 473 тис. осіб, у тому числі в Люксембурзі 285 тис. осіб. Говорять люксембурзькою мовою німецької групи індоєвропейської сім'ї, в основі якої лежать нижньонімецькі діалекти (мозельсько-франкська та рейнсько-франкська). Поширені також німецька та французька мови. Писемність з урахуванням латинського алфавіту. Переважна кількість віруючих – католики, є протестанти.
У країні найвищий у Європі та у світі рівень життя населення, а кожен третій мешканець – іноземець. А у столиці взагалі є райони, де іноземців 2/3 від усього населення. А взагалі, люксембургці народ рослий, як міст Адольфа у столиці. Найсильніша людина планети – люксембуржець. У цьому люксембургцы добродушні, незворушні і дуже неквапливі. Люксембуржці дуже люблять свою країну і небезпідставно вважають її однією з наймальовничіших європейських країн. Тому своєю державою вони вважають за краще подорожувати пішки або велосипедами.
Середня тривалість життя: 72 роки – чоловіки, 79 років – жінки. Рівень народжуваності (на 1000 осіб) – 11.1. Рівень смертності (на 1000 осіб) – 9.3.
Люксембург - великий фінансовий центр, де є численні відділення іноземних банків, залучених низькими податками.
Прогулянка столицею Люксембургу
Місто Люксембург (столиця) було засноване понад 1000 років тому, але статус і права міста отримало лише у 1244 р. Це гарне, акуратне та жваве місто з населенням 86 тис. осіб. Найрізноманітніші по архітектурі мости, конуси та шпилі палаців та кірх, пам'ятники, парки, будівлі різних часів та стилів утворюють дуже гармонійний ансамбль.
Проїжджаємо повз Монумент національної солідарності, який знаходиться на Гарматному пагорбі, споруджений в 1971 р. , який увічнює пам'ять про жертв Другої світової війни. Всередині монумента відтворено атмосферу в'язниці та концентраційного табору. Кам'яна плита в каплиці служить меморіальним надгробком люксембуржцям, що загинули за батьківщину. Всередині монумента горить вічний вогонь.
Далі на нашому шляху Кафедральний собор, перший камінь якого в його основу заклали в 1613 р. єзуїти, що є чудовим зразком «полум'яної готики». У 1870 р. після розпуску ордена єзуїтів у 1773 р. церква Богоматері стала кафедральною. Три шпилі собору утворюють важливий компонент силуету столиці на тлі неба.
Пішохідну прогулянку столицею починаємо з місця, де розташований Монумент пам'яті полеглих. Обеліск увінчує статуя «Золота жінка», що зображає богиню. Пам'ятник споруджено на згадку солдатів, полеглих у війнах, учасником яких був Люксембург.
Справа - міст Адольфа, побудований в 1903 р. , який нависає над великою ділянкою вільної землі та чудовими парками, що облямовують річку Петруса. Тішить око прекрасна клумба, серед якої на високому флагштоку гордо розвивається прапор Великого Герцогства.
Якщо подивитися вниз і вліво, відкривається дивовижна панорама на вхід у каземати, що залишилися після руйнування фортеці, побудованої в 1644 р. за часів іспанського панування. Фортифікаційні споруди розкинулися тоді на площі 180 га, підземні галереї оборонного значення, багато з яких було вирубано у скелях, протягнулося майже на 24 км. Завдяки їм та зручному розташування, місто було недоступне для завойовників.
Напроти монумента, на протилежному березі Петруса, розташована велична будівля Державного ощадного банку.
Прямуємо до центральної площі Гійом, названої так на честь правлячої герцогської династії, де розташований інформаційний центр, сувенірний магазин. Окрасою головної міської площі є бароковий кафедральний собор Нотр-Дам, створений у 1613-1621 рр. архітектором Ж. дю Блоком.
Домінантою площі Гійом є кінна статуя Вільяма II, який був королем Нижніх земель, Великим Люцембурзьким Герцогом і засновником Великого Герцогства Люксембург.
Поруч, на площі Вільяма II, знаходиться Готель де Віль (ратуша), побудована в 1830 р. на кшталт кращих традицій класицизму, з боків парадних сходів яких розташовані два бронзові лева.
В епіцентрі міського життя розташований монумент на згадку про національних поетів – Дікса, одночасно поета і композитора, і Ленцу, який написав текст національного гімну. Тут зазвичай відбуваються такі міські заходи, як свята, паради та урочистості.
У центрі Верхнього міста, неподалік площі Гійома, розташована резиденція Великого Герцога. Палац із витонченими баштами та химерним фасадом, виконаним у мавританському стилі, чудово гармонує з будівлею парламенту та міською Ратушею. Біля палацу відсутні державний прапор та охорона, що означає, що Великого Герцога наразі немає у палаці. 23 червня, у національне свято Люксембургу, юрби народу стікаються до палацу, щоб вітати свого суверена.
Марші про Пуассон (Рибальський ринок) знаходиться в самому серці старого міста. Майже всі житлові будинки, що виходять на площу, датуються XVIII століттям. Будівництво однієї з найстаріших будівель «Ум бок» сходить до XIII століття. На одному з будинків написано гасло мешканців Люксембургу «Ми хочемо залишатися тими, хто ми є».
Також неподалік можна побачити деякі будівлі, що колись належали фортеці Люксембург. Ця фортеця, побудована у X столітті маршалом Вобаном, була справжнім дивом фортифікації. Велика її частина була зруйнована в 1868 р. На даний момент збереглися окремі стіни з бійницями, своєрідні ворота "Три голуби", цитадель Святого Духа, вежі "Три жолуди", каземати та довгі ходи в надрах скелі. На тому місці, де знаходилися стародавні кріпаки, зараз розбитий парк, з якого відкривається чудовий вид на старовинне передмістя Бокк і руїни замку. Дивлячись на вцілілі камені стін, можна тільки здогадуватися про колишню міць "північного Гібралтару". На щастя, на старовинних полотнах збереглися її зображення, якими виконаний чудовий макет.
«Бульвар на карнизі» примикає до укріплень, збудованих іспанцями та французами у XVII столітті.
Столиця є культурним центром герцогства, тут діє Національна бібліотека, Муніципальний театр, консерваторія, Симфонічний оркестр люксембурзького радіо та кіностудія. На особливу увагу заслуговує Національний музей. Крім Національного музею в місті багато інших музеїв та художніх галерей: Музей історії міста Люксембург, Музей природної історії, Музей народного побуту, Музей зброї та фортечних споруд, Музей старовинних музичних інструментів, Музеї міського транспорту, Музей пошти та телекомунікацій, муніципальна Галерея Вілли Вобана, муніципальна Художня галерея, Національна галерея Тутесаль та інші.
Бронзова статуя Великої Герцогині Шарлотти (1896-1985) була представлена городянам 1990 р. , а створив її французький скульптор Жан Кардо. Велика Герцогиня правила з 1919 по 1964 р. і стала однією з чудових постатей в історії Люксембургу останнього часу. Напис на статуї "Ми любимо тебе" є знаком вдячності їй громадян Люксембургу.
На розі вулиці Гран-Рю, у торговому центрі міста, стоїть дуже симпатичний фонтан роботи Люксембурзького скульптора Віля Лофті. Він зображує «марш овець» і був відлитий у бронзі у 1982 р.
Крім вищезгаданих архітектурних пам'яток, до визначних пам'яток Верхнього міста відносяться руїни римської вартової вежі, скельна капела Сен-Кірен (VI і XV ст. ), готичний собор Сен-Мішель (1519 р. , дзвіниця - 1634 р. ), Палац ю 1556-1572 р. р. , фасад перероблений в XIX ст. ), Будинок радіо (1937-1952 р. р. ) та Національний театр (1962-1966 р. р. , архітектор А. Бурбоне).
Нещодавно, в 1992 році, на плато Кіртберг був побудований ультрасучасний комплекс РТЛ із дзеркального скла, який додав контрастів столиці. Виходить, що сучасна архітектура є сусідами з брилами старовинних фортечних стін. Також заслуговує на увагу будівля Міністерства закордонних справ, збудована в 1751 році, усипальниця Великих Герцогів, гробниця короля Богемії та графа Люксембурзького Іоанна Сліпого в Соборі Богоматері (1613-1621 р. р. ), церква Св. Михайла (Х ст), годинник Квіріна (XIV ст. ), Церква Св. Іоанна на Камені (ХVII ст. ).
Люксембург є місцем проведення різноманітних фестивалів та галасливих свят. У лютому тут проходять фестиваль Бургзонндег та барвистий карнавал, у квітні-травні – Свято перших квітів, День святого Віліброрда та католицький фестиваль Октав. Пишні свята припадають на 23 червня, День незалежності держави, а в серпні в Люксембурзі проводиться забавний фестиваль Шуеберфюрер та розпочинаються винні свята.
У 2011 р. в опублікованому міжнародною консалтинговою компанією Mercer рейтингу найбезпечніших міст світу Люксембург посів перше місце (2-4 місця розділили Берн, Гельсінкі та Цюріх).
Це місто-красень, як і всю однойменну мальовничу країну, дуже не хотілося покидати. Цей недовгий візит пробудив бажання ще повернутися, щоб більше дізнатися про цю невелику самобутню європейську державу, насолодитися її мальовничою красою.
Як мені здалося в усьому Бенелюкс найдорожче і нудне місце. У порівнянні з б'ючим життям Амстердамом-нудьга. А з демократичним і веселим Брюсселем - взагалі нудьга. Якщо не відвідували, нічого не втратите. А ось історія князівства це так. Вона просто безмежна. А залишки фортеці це щось. А так нудно та дорого.
Как мне показалось во всем Бенелюксе самое дорогое и скучное место. По сравнению с бьющем жизнью Амстердамом-скука. А с демократичным и веселым Брюсселем- вообще скукота. Если не посещали, совершенно ничего не потеряете. А вот история княжества это да. Она просто безгранична. А остатки крепости это, что-то. А так скучно и дорого.
А мені дуже сподобався Люксембург. Шкода, що не вдалося погуляти Нижнім містом. У Люксембурзі вражають краса природи та працелюбність місцевих жителів. Із задоволенням провела б там кілька днів.
А мне очень понравился Люксембург. Жаль, что не удалось погулять по Нижнему городу. В Люксембурге поражают красота природы и трудолюбие местных жителей. С удовольствием провела бы там пару дней.
Потрібно їхати в Клерво та Віанден, а Люксембург – звичайне європейське місто, нічого цікавого.
Нужно ехать в Клерво и Вианден, а Люксембург обычный европейский город, ничего интересного.
На рахунок дорого, не зовсім погоджуся. Амстердам дорожче за нормальним харчуванням (складилося враження, що фастфуд-це нац. голландська кухня, ну і оселедці), по проживання і бензин. При виїзді з Люксембургу до Бельгії – десятки заправок і все тому, що паливо дешевше на третину.
Так що враження та досвід у всіх різні. Амстердам для мене це розчарування року. Можливо, вік не той, щоб радіти кави-шопам аки школярка;-)
Люксембург сподобався, але щоби прямо вразив сильно-так теж немає. Але краще побачити самому, пропускати не варто.
На счет дорого, не совсем соглашусь. Амстердам дороже по нормальному питанию(сложилось впечатление, что фастфуд-это нац. Голландская кухня, ну и селедка), по проживанию и бензин. При выезде из Люксембурга в Бельгию-десятки заправок и все потому, что топливо дешевле на треть.
Так что впечатления и опыт у всех разные. Амстердам для меня-это разочарование года. Возможно, возраст не тот, чтоб радоваться кофе-шопам аки школьница;-)
Люксембург понравился, но чтобы прямо впечатлил сильно-так тоже нет. Но лучше увидеть самому, пропускать не стоит.