Отдыхали в Дахабе, брали экскурсию в монастырь Святой Екатерины через интернет. 1.5 часа пути, 5 блокпостов и мы на месте. Сначала завозят в лавку с иконами, где самая маленькая цена 10 долларов за крошечную икону, потом в сам монастырь. На входе рамки металлоискателей, проверяют сумки охранники, 5-7 минут дорожкой вверх среди высоченных гор и открывается оазис из оливковых и фруктовых деревьев и теплицы, а за ним и сам монастырь – величественная древнейшая Святыня.
В настоящее время в монастыре проживает 24 монаха грека. В базилику Преображения пускают экскурсии после службы (вход в одну дверь, выход в другую). Туристы идут по маленькому проходу к мощам Святой Екатерины, зайти в середину Храма запрещено, можно только издалека полюбоваться красотой, фото и видео запрещены. Православным разрешают написать и подать записки.
На территории монастыря находится колодец Моисея, где можно попить, умыться и набрать воды (подведен к крану) и часовня Неопалимой Купины. В библиотеку тоже не пускают. На выходе из монастыря тоже есть лавка с иконами. Здесь цены демократичные, иконы от 3 долларов, ламинированные по доллару маленькие, свечи 3 штуки на доллар. После 12 часов монастырь для экскурсий закрывают.
Монастырю с самого начала строительства уже 17 веков и прикоснуться к истории православия было очень трепетно. Однозначно рекомендую посетить эту Святыню.
Відпочивали у Дахабі, брали екскурсію до монастиря Святої Катерини через інтернет. 1.5 години шляху, 5 блокпостів та ми на місці. Спочатку завозять до крамниці з іконами, де найменша ціна 10 доларів за крихітну ікону, потім до самого монастиря. На вході рамки металошукачів, перевіряють сумки охоронці, 5-7 хвилин доріжкою вгору серед височенних гір та відкривається оазис з оливкових та фруктових дерев та теплиці, а за ним і сам монастир – велична найдавніша Святиня.
Нині у монастирі проживає 24 ченці грека. У базиліку Преображення пускають екскурсії після служби (вхід до одні двері, вихід до інших). Туристи йдуть маленьким проходом до мощей Святої Катерини, зайти в середину Храму заборонено, можна лише здалеку помилуватися красою, фото та відео заборонені. Православним дозволяють написати та подати записки.
На території монастиря знаходиться колодязь Мойсея, де можна попити, вмитися та набрати води (підведений до крана) та каплиця Неопалимої Купини. У бібліотеку також не пускають. На виході з монастиря також є лавка з іконами. Тут ціни демократичні, ікони від 3 доларів, ламіновані доларом маленькі, свічки 3 штуки на долар. Після 12 години монастир для екскурсій закривають.
Монастирю від початку будівництва вже 17 століть і доторкнутися до історії православ'я було дуже трепетно. Однозначно рекомендую відвідати цю святиню.