Не обійшлося без ложки дьогтю

Написано: 2 липня 2013
Час поїздки: 16 — 27 червня 2013
Кому автор радить готель: Для спокійного відпочинку; Для відпочинку з друзями, для молоді

SkAlla

Репутація: +169

Додати до друзів

Написати листа

Ваша оцінка готелю:

5.0

з 10

Оцінки готелю за критеріями:

Номери: 5.0

Сервіс: 5.0

Чистота: 5.0

Харчування: 8.0

Інфраструктура: 6.0

Конечно же, главное от чего зависит отдых – это положительный настрой, и он у нас был. Но всё-таки нашлись нюансы, которые этот самый настрой немного подпортили. Итак, приступим:
1. Заселение. После предоставления ваучера на поселение и заполнения отельных карточек мы были готовы к поселению. Мы были готовы, а вот работник рецепшен по имени Буба (которого мы впоследствии прозвали «буба в голове») – нет. Он ходил взад-вперёд с озабоченным лицом, чесал затылок, советовался с другими работниками рецепшен, но никого не заселял. Спустя час, наконец, начал выдавать ключи. И вот тут началось… Мы ещё не успели взять свой ключ, как первозаселённые уже бежали назад менять номер. Когда мы увидели свой номер, то поняли в чём дело: во-первых, номер был маловат для нашей семьи (3-ю кровать для ребёнка пришлось бы ставить впритык к нашей кровати), а во-вторых, не смотря на то, что уже было около 7 вечера, а номера сдаются до 12.00, наш номер был не убран (в ванной валялись грязные и мокрые полотенца, в урнах мусор, постель я даже не хотела проверять). Ещё один предложенный номер был большой (2 комнаты), но «чистота» была просто пугающей – на полу окурки, грязные шорты и т. п. Рассчитывать, что для нас всё это приберут ещё до ночи было легкомысленно, поэтому мы предпочли заселиться в малюсенький, но всё же чистый номер (чистота сразу определилась по запаху хлорки). Ах, да, кондиционер не работал во всех 3-х номерах. На следующий день во время встречи с отельным гидом выяснилось, что подобные проблемы с номером есть абсолютно у всех. Причём, кто-то при заселении ничего не давал, кто-то дал 20$, кто-то 30$, мой муж, начитавшись советов в нете, презентовал бутылку водки. Но результат был одинаков для всех. И вот тут стоит отдать должное отельному гиду (Аймен/ туроператор TUI), который вместе с нами подошёл на рецепшен, после чего всем дали нормальные номера.
2. Ещё один неприятный момент. Во время отдыха в отеле у нашего ребёнка как раз был день рождения. Накануне мы подошли на рецепшен, обо всём договорились, работник рецепшен (всё тот же Буба) всё красиво записал: номер комнаты, имя ребёнка, в какое время и в каком ресторане поздравлять. Но на следующий день, когда мы пришли в ресторан, наш столик почему-то оказался занят, и про обещанный торт они тоже как-то забыли. Такое наплевательское отношение было очень неприятным, особенно в сравнении с тем, как год назад нам организовали праздник в египетском отеле.

Ну всё, ложка дёгтя закончилась, дальше просто по порядку.
3. Обслуживание в ресторанах, питание. Завтрак, обед – шведский стол. Можно пользоваться ещё столовой корпуса Рибат (лично нам там было уютней). Ужин – 3 ресторана на выбор: тунисский, итальянский и интернациональный. В каждом Вам предложат меню из 3 блюд – скучновато, но чередуя рестораны, получаешь нормальное разнообразие в еде. Нам больше понравился тунисский. Там и убранство приятней, и официанты приветливей и расторопней. К разнообразию, количеству и качеству еды претензий нет – всего хватало, всё было вкусным, никаких излишеств со специями. Особенно понравилось, как готовят мясо – получается очень нежное и вкусное. Из алкогольных напитков понравились вина (особенно розовое) и мускат со льдом и спрайтом (местный напиток, дают на баре у рецепшен). Пробовали и местную водку (буха), не понравилась.
4. Уборка номера и чистота отеля в целом. После неприятного недоразумения с заселением, уборка номера неожиданно порадовала. Девушка, убиравшая наш номер, оказалась очень добросовестной, каждый день убирала, меняла постель и полотенца, за что мы с радостью оставляли ей чаевые. А вот сам отель, как и страна в целом, грязноват. Ковровое покрытие в коридорах издаёт такой запах, будто на нём ночевала стая собак. Среди официантов в ресторанах распространена манера убирать столы, смахивая грязь рукой на пол, а потом вытирать руки о штаны : ).
5. Пляж. Свой, но на территории городского, т. е. в море все равны. Поэтому если кого смущает присутствие местного населения, то на пляже будет не комфортно – местные ребятишки лет 10-13 постоянно пялятся на женщин в купальниках (понять их можно, мы ведь для них всё равно что голые), но руки никто не распускает. Парни постарше пробуют знакомиться, ну тут уж личное дело каждой женщины, знакомиться или нет. Да и вообще, тунисцы народ доброжелательный, с хамством не сталкивались ни разу.

Море за время нашего отдыха было разным: вначале спокойным и очень чистым, потом бурным и, вполне логично, грязным. Зато было весело плескаться на волнах.
Почти всё время с моря дул довольно прохладный пронизывающий ветер, так что до 9-10 утра и после 5 вечера не особо покупаешься.
6. Анимация, развлечения. Как любят писать в отзывах: «аниматоры-душки стараются на все 100! ». Если Вы любитель анимации, то Вам здесь понравится, столь многочисленной анимационной команды мы не встречали ещё ни в одном отеле – 12 человек. Начиная с 10.00 непрерывные аква-аэробики, вотер-поло, игры, конкурсы, уроки танцев. Вечером – шоу приглашённых артистов, либо своё (караоке, мисс отеля и т. п. ).
Водные горки включают по часам (утром после 10-ти, после обеда – не знаю когда, нам хватало и утреннего сеанса). Жёлтую горку за время нашего отдыха почему-то не включали ни разу.
Дискотека «7 небо» (в подвале) – ну это сплошная тоска. Места мало, народу ещё меньше, музыка – отсталая (отстаёт года эдак на 2). Начинается в 12 ночи, напитки – платно.
7. Расположение. Очень хорошее (по крайней мере, для нас) – в самом центре города. Рядом все достопримечательности: крепость Рибат, её хорошо видно прямо с пляжа (работает до 19.00, вход 7 динар); мечеть и музей/мавзолей 1 президента Туниса Хабиба Бургибы (музей открыт до 16.00, вход бесплатный); медина (после захода солнца всё лавки закрыты, можно разве что просто побродить по улочкам). Есть ещё музей национальной одежды, но мы в него не ходили. Зато нам понравился местный рыбный базар (только идти туда лучше утром, после обеда сильно воняет).

В общем, отель неплохой и плюсов определённо больше. Для общего развития Тунис, конечно же, стоит посетить, и для знакомства со страной в целом и городом в частности этот отель прекрасно подходит. Но до уровня египетских отелей (я уже молчу про Турцию) такой же звёздности ему далековато.

Звичайно, головне від чого залежить відпочинок – це позитивний настрій, і він у нас був. Але все-таки знайшлися нюанси, які цей настрій трохи зіпсували. Отже, приступимо:
1. Заселення. Після надання ваучера на поселення та заповнення готельних карток ми були готові до поселення. Ми були готові, а ось працівник рецепшен на ім'я Буба (якого ми згодом прозвали «буба в голові») – ні. Він ходив туди-сюди зі стурбованим обличчям, чухав потилицю, радився з іншими працівниками рецепшен, але нікого не заселяв. За годину, нарешті, почав видавати ключі. І ось тут почалося… Ми ще не встигли взяти свій ключ, як першозаселені вже тікали назад міняти номер. Коли ми побачили свій номер, то зрозуміли в чому справа: по-перше, номер був замалий для нашої сім'ї (3-е ліжко для дитини довелося б ставити впритул до нашого ліжка), а по-друге, не дивлячись на те, що вже було близько 7 вечора, а номери здаються до 12.00, наш номер був не прибраний (у ванній валялися брудні та мокрі рушники, в сміттях, ліжко я навіть не хотіла перевіряти). Ще один запропонований номер був великий (2 кімнати), але чистота була просто лякаючою - на підлозі недопалки, брудні шорти і т. п. Розраховувати, що для нас все це приберуть ще до ночі було легковажно, тому ми вважали за краще заселитися в малесенький, але все ж таки чистий номер (чистота відразу визначилася за запахом хлорки). Ах, так, кондиціонер не працював у всіх трьох номерах. Наступного дня під час зустрічі з готельним гідом з'ясувалося, що такі проблеми з номером є абсолютно у всіх. Причому хтось при заселенні нічого не давав, хтось дав 20$, хтось 30$, мій чоловік, начитавшись порад у неті, презентував пляшку горілки. Але результат був однаковий всім. І ось тут варто віддати належне готельному гіду (Аймен/туроператор TUI), який разом із нами підійшов на рецепшен, після чого всім дали нормальні номери.
2. Ще один неприємний момент. Під час відпочинку в готелі у нашої дитини якраз був день народження. Напередодні ми підійшли на рецепшен, про все домовилися, працівник рецепшен (все той же Буба) красиво записав: номер кімнати, ім'я дитини, в який час і в якому ресторані вітати. Але наступного дня, коли ми прийшли в ресторан, наш столик чомусь виявився зайнятий, і про обіцяний торт вони якось забули. Таке байдуже ставлення було дуже неприємним, особливо в порівнянні з тим, як рік тому нам організували свято в єгипетському готелі.

Ну все, ложка дьогтю закінчилася, далі просто по порядку.
3. Обслуговування у ресторанах, харчування. Сніданок, обід – шведський стіл. Можна користуватися ще їдальні корпусу Рібат (особисто нам там було затишніше). Вечеря – 3 ресторани на вибір: туніська, італійська та інтернаціональна. У кожному Вам запропонують меню з 3 страв – нудно, але чергуючи ресторани, отримуєш нормальну різноманітність у їжі. Нам більше сподобався туніський. Там і оздоблення приємніше, і офіціанти привітніші і моторніші. До різноманітності, кількості та якості їжі претензій немає – всього вистачало, все було смачним, жодних надмірностей зі спеціями. Особливо сподобалося, як готують м'ясо – виходить дуже ніжне та смачне. З алкогольних напоїв сподобалися вина (особливо рожеве) та мускат із льодом та спрайтом (місцевий напій, дають на барі у рецепшен). Пробували і місцеву горілку (буха), яка не сподобалася.
4. Прибирання номера та чистота готелю загалом. Після неприємного непорозуміння із заселенням, прибирання номера несподівано порадувало. Дівчина, яка прибирала наш номер, виявилася дуже сумлінною, щодня прибирала, міняла ліжко та рушники, за що ми з радістю залишали їй чайові. А ось сам готель, як і країна загалом, брудний. Килимове покриття в коридорах видає такий запах, ніби на ньому ночувала зграя собак. Серед офіціантів у ресторанах поширена манера прибирати столи, скидаючи бруд рукою на підлогу, а потім витирати руки об штани : ).
5. Пляж. Свій, але біля міського, тобто. у морі всі рівні. Тому якщо кого бентежить присутність місцевого населення, то на пляжі буде не комфортно – місцеві дітлахи років 10-13 постійно витріщаються на жінок у купальниках (зрозуміти їх можна, адже ми для них все одно що голі), але руки ніхто не розпускає. Старші хлопці пробують знайомитися, ну тут вже особиста справа кожної жінки, знайомитися чи ні. Та й взагалі, тунісці народ доброзичливий, із хамством не стикалися жодного разу.

Море за час нашого відпочинку було різним: спочатку спокійним і дуже чистим, потім бурхливим і цілком логічно брудним. Зате було весело хлюпатися на хвилях.
Майже весь час з моря дув досить прохолодний вітер, так що до 9-10 ранку і після 5 вечора не особливо купуєшся.
6. Анімація, розваги. Як люблять писати у відгуках: «аніматори-душки намагаються на всі 100! ». Якщо Ви любитель анімації, то Вам тут сподобається, такої численної анімаційної команди ми не зустрічали ще в жодному готелі – 12 осіб. Починаючи з 10:00 безперервні аква-аеробіки, вотер-поло, ігри, конкурси, уроки танців. Увечері – шоу запрошених артистів або своє (караоке, міс готелю тощо).
Водні гірки включають по годинах (вранці після 10-ї, після обіду – не знаю коли, нам вистачало й ранкового сеансу). Жовту гірку під час нашого відпочинку чомусь не включали жодного разу.
Дискотека «7 небо» (у підвалі) – це суцільна туга. Місця мало, народу ще менше, музика – відстала (відстає року десь на 2). Починається о 12-й ночі, напої – платно.
7. Розташування. Дуже добре (принаймні для нас) – у самому центрі міста. Поруч усі визначні пам'ятки: фортеця Рібат, її добре видно прямо з пляжу (працює до 19.00, вхід 7 динар); мечеть і музей/мавзолей 1 президента Тунісу Хабіба Бургіби (музей відкритий до 16.00, безкоштовний вхід); медина (після заходу сонця всі лавки закриті, можна хіба що просто поблукати вуличками). Є ще музей національного одягу, але ми до нього не ходили. Зате нам сподобався місцевий рибний базар (тільки йти туди краще вранці, після обіду сильно смердить).
Загалом, готель непоганий і плюсів безперечно більше. Для загального розвитку Туніс, звичайно ж, варто відвідати, і для знайомства з країною загалом та містом зокрема цей готель чудово підходить. Але до рівня єгипетських готелів (я вже мовчу про Туреччину) такої ж зірки йому далеко.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал