Мечеті, палаци та базари або чудовий Стамбул за кілька годин
Напередодні літнього сезону, можливо, інформація буде комусь корисна, а я просто дуже сумую за Стамбулом.
У Стамбулі ми були всього нічого - кілька годин в одноденній екскурсії з Болгарії.
Виїхали з Болгарії о 23.30 та о 8.30 були у Стамбулі на набережній біля Галатського мосту. Там пересіли на місцевий автобус із місцевим екскурсоводом та поїхали на екскурсію.
Отже, що можна встигнути у Стамбулі за кілька годин?
Оглядова екскурсія розпочинається автобусом від Галатського мосту до Блакитної мечеті. Там пішки.
Спочатку відвідуємо Блакитну мечеть – краса невимовна. Далі виходимо на площу Іподром. Ну ІМХО площа та площа, ну іподром раніше був. Далі наші туристи повернулися в автобус і поїхали на азіатську частину і в шкіряний магазин, а ми залишилися тут у центрі, тому вирішили не витрачати на це дорогоцінний час. Збір групи був призначений на 18.45 там, де залишився наш болгарський автобус (біля Галатського мосту). У часі, коли ми відкололися від групи було приблизно 11 годин може трохи більше.
У нас на центр Стамбула є ще трохи менше 8 годин.
Ми поміняли долари на ліри (обмінник знайшли одразу) і пішли в Софію. Змінювали валюту, т. к. у місцевих музеях євро до оплати не приймали, лише ліри. Черга в Софію не дуже велика, постояли максимум 10 хвилин. Вхід коштував 20 лір, аудіогід 7 лір. У нас аудіогід був свій і ми не брали. Описати почуття неможливо, там просто потрібно побувати. У Софії ми були близько години, піднімалися на другий поверх.
Далі майже за два кроки від Софії була Базиліка-Цистерна, вхід 10 лір. Там витратили хвилин 30. Черга маленька, ну максимум постояли хвилин 5. Усередині досить темно, для хороших фотографій обов'язково потрібний штатив. У нас його не було, тож нормальних фоток небагато. Але видовище дуже гарне.
Потім рушили до Топкапів. Вхід 20 лір. Каси у внутрішньому дворі. Народу в каси було багато, але у підсумку у черзі ми стояли хвилин на 15-20. Вхід у скарбницю включений у загальний квиток, вхід у Гарем 15 лір, оплачується окремо при вході в Гарем, черги на вхід у Гарем немає взагалі. Аудіогід 10 лір. Зараз шкодую, що не взяли аудіогід, тому що в нашій інформації було не дуже багато, хоча питання чи було її більше у місцевому. Весь палац ми узяли десь години за три, він досить великий і ходили ми в швидкому темпі. Втомилися, але дуже сподобалося.
З Топкапі вийшли десь о 15.30. Дійшли до трамваю та поїхали до Галатського мосту, переїхали міст та вийшли за мостом. Далі поповзли до Галатської вежі. Підйом там до вежі крутий. На вхід стояла невелика черга. Ми не піднялися на гору, тому що я забула, що там є ліфт. Тому будьте уважні, не забувайте, що підйом там не пішки.
Далі ми спустилися назад до Галатського мосту і пішли пішки назад. До цього моменту ми були вже досить втомлені і голодні, мої ноги самі понесли мене в ресторанчики на першому поверсі Галатського мосту, хоча читала і знала, що ціни там туристичні. Але після стійкого проходу через кілька ресторанчиків на третьому я здалася остаточно і безповоротно. Поторгувавшись з яничарами ми замовили дві риби та по пиву. Ці хитруни пиво притягли відразу ж ще до замовлення риби, сьорбнувши цілющої вологи я зрозуміла, що далі вже ніхто нікуди не йде. Вони намагалися нас розвести на дорогу рибу, але ми стояли на своєму або ось цю за 18 лір, або ми звалюємо. Потім ще таки розвели мене на кшталт безкоштовний чай у подарунок, який потім опинився в рахунку, але хрін з ними я вже була сита і задоволена. За все про все ми заплатили двох 60 лір (близько 30 євро). Риба була смачна, пиво відмінне. Загалом ми отримали непоганий обід та відмінний відпочинок. На мосту дуже свіжо від води, дивовижні види на Босфор і Стамбул. Ми не пошкодували.
Далі часу залишався у нас година і ми пішли на Єгипетський ринок (він же Базар прянощів). Ринок маленький лише дві вулиці. Основний скарб - тарілки, лампи, спеції, солодощі, чаї, всяка дрібниця. Одягу тут немає. За годину ми його оббігли двічі. Що здивувало – кави у продажу немає. Торгуватися не хочуть зовсім, чи це я не дуже вмію. Ледве торгувала 4 ліри при покупці турки для кави. Рахат-лукум у порівнянні з Болгарією неймовірно дорогий, але дуже смачний. Скупилися по дрібниці та бігом на автобус.
Звичайно, один день у Стамбулі це дуже мало, ми встигли подивитися тільки основний центр. Навіть не встигли прокотитися Босфором, хоча в масштабний план це входило, не кажучи вже про всі інші пам'ятки. На прогулянку Босфором можна встигнути, якщо не витрачати багато часу на Топкапи. Якщо їхати, то краще, звичайно, на два дні – це вже хоч щось. Але Стамбул приголомшливий, яскраве місто в яке варто їхати. І я ще однозначно сюди повернусь.
Стамбул, я сумую за тобою!
