Совершенно спонтанная поездка к морю на праздники (с 23.08. по 26.08. 2018 г. ) прошла успешно.
Море!!!! !
Новая приятельница « к слову» сообщила что собирается на выходные к морю и я загорелась и решила примазаться. А наличие у нее пассата вселило надежду на хороший и интересный отдых — в коем то веке не на автобусе! Значит поездим, посмотрим достопримечательности. План был в Скадовск, заехать на украинское “ мертвое море” с розовой соленой водой (Лемурийское озеро находится возле села Григоровка). И на остров (полуостров) Джарилгач. В начале хотели ехать 2 парами. Но, мой муж отказался категорически, а друг приятельницы просто был отставлен так как не оправдал надежд (хотя идея поездки к морю была его). Решили ехать бабской компанией. Каждая нашла по подружке. Потом решили ехать поближе — куда-то в сторону Одессы — какой-то Илличевск (теперь Черноморск). Ой, да мне все равно! Лишь бы морюшко! Моя ненасытная тяга к морю как зависимость... лишь бы на какое-то ну еще разочек!
Опять пересмотрела « культурную» программу — в досягаемости винные заводики (Шабо, Таирово) и крепость в Белгороде-Днестровском. И рядом сама Одесса! Начала шуршать по Турправде по отзывам, достопримечательностям и отельчикам. Не густо. Тогда начала смотреть дикое жилье “ от бабушек” по другим сайтам. Но, мне говорят — не надо, едем туда и выберем на месте. Заказывать заранее глупо. Ну ладно, но я таки запаслась информацией с сайтов, а то ночевать на пляже не охота. Компания перетасовалась в последний раз — трое баб в машине + 10-летний пацаненок, сын моей боевой подруги по поездкам (закаленный боец-путешественник « по-бюджетному» ). Выехали 22.08. 18 в ночь. Наша водила оказалась экстракласса, дорога вполне ничего себе — пассатик не замечал неровностей дороги. Промчались с ветерком!
Прибыли к месту еще до рассвета. Город встретил гирляндочками (как в Одессе на Французском бульваре, тут ул. или проспект Мира). Но, мы искали ул. Парковую (реально хороший парк для прогулок), что шла вдоль моря, поскольку там было достаточно много интересных предложений по жилью. Прошли в темноте через парк, спустились по крутенным ступеням к набережной. А тут веселуха — везде играет музыка, кто-то кричит не человеческим голосом в караоке, все шалманы работают, хотя уже пытаются избавиться от « гостей» . Довольно холодно (худи мне пригодилась, другие воспользовались пледом), ветер сильный, на море гул от высоких волн! Вот вам и здрасьте!
Но, девочки не сдаются! : ) Бутылочка полусладкого шампанского за 140 грн. на на бережной с видом на море (хотя, конечно никакого вида, так как темно) — и мы в прекрасном настроении чтобы искать жилье. Хотя, надо же встретить рассвет! Его мы решили встретить в парке на скамеечке и доесть свои продукты. Этот завтрак мне очень понравился (часиков около 5). Солнышко появляется, чайки начинают летать, кругом сосны, шум волн! А что еще надо?
В парке у моря
А в 6 утра, мы уже пошли искать. Квест по поиску жилья оказался интересным. В начале Парковой полно « муравейничков» с евроремонтом для сдачи приезжим. Нам показалось как-то не уютно тут (цены: 1000 - 1300 грн. в сутки за квартирку).
При этом, все заклеено объявлениями о сдаче (не только дома, но и машины и платаны), поэтому решили поискать еще. Прошли дальше — были интересные варианты, но все сданы. Вызвонили реэлтора (по моим информашкам). И начались поездки. То что было на сайте — все брехня. Предлагает много, но другого.
В начале в какие-то фавелы повез (около базы Сокол). Потом нам объяснили, что эти домишки стоят на обрывистом берегу, и хотя вид на море вам обеспечен, но до пляжа нужно долгонько идти по пустырям и по солнцу. А дикий пляж, хотя и имеет свою романтику, но условий (инфраструктуры) там нет. В общем, девочкам не понравилось.
Дикий пляж
Потом завез в пустынный район частных домов — тоже идти далеко и не уютно (по пустырям). Сказал что можно на такси — по городу 30 грн. Расстались с ним не довольные друг другом. Зачем нам дом с хозяевами за 1200 грн. + реэлторские 300 грн. сверху? Мы от такой наглости просто озверели.
Начали звонить по другим моим информашкам (частные лица). Прибежал мужичок поездить с нами в качестве « Сусанина» , так как не к нему, а его знакомой, и он не знает куда. Знакомая — мощная тетка на мотике повезла в глубь города (но, по приличным местам) и привезла к другому своему знакомому, а не к себе. С нас получила за это 50 грн. Мужичок с нашего хозяина 150 грн. за доставку « тел» . Какие-то у них свои « заморочки» с посредничеством. Так к 9 утра мы нашли свое жилье. Поселились в доме на улице Садовой.
Улица Садовая
Первый этаж на 6 мест — 3 комнаты и удобства, с палисадником с виноградом и мангалом.
Столик во дворе
Белье было, а полотенец не было. Было мыло и туалетная бумага. Телевизор был огромный, а фена не было. В кухне все необходимое (посуда, плита, холодильник, микроволновка). Так что все нужное в принципе было. Хозяин Макс жил где-то рядом, но, не с нами в доме. Если что-то надо мы звонили — он рядом: приходил, помогал, советовал, но глаза не мозолил. Дом под сдачу имел как-бы две квартиры (вторая на 3 этажах на человек 10-12). Но, так как мы не на долго, нас решили поселить на первом (в меньшую квартирку), но белорусы выезжали только в 9 вечера. Так что у нас судьба была идти на пляж. Переоделись, вещи побросали в большей квартире и двинули к морю.
Идти не долго, но и не рядом, заходили в продуктовые точки, на базарчик. Поэтому точное время и не скажу — мы же не спешили.
Город как будто застыл во времени (где-то 80-е, где-то 50-е, где-то наше время). Кстати, мы обратили внимание, что многие машины без номеров. Нам объяснили, что тут процветает бизнес 90-х — снимают номера с белорусских и молдавских машин (да и др. иностранцев не жалеют), а потом возвращают за деньги. Иностранец не может выехать без номера, так что заранее снимают номера и так и катаются по городу.
Имеется лестница как в Одессе, но меньше. Мы ее навестили в первый же день.
Лестница
https://www.turpravda.com/places/ua/chernomorsk/Primorskaja_lestnica_v_Ilichevske-s3563/
Колоннада у лестницы
Набережная симпатичная (но, не Ницца, конечно).
Набережная в Парке
Набережная
Пляж хороший, песчаный, длинный и широкий.
Пляж
Погоды стояли отличные! Жара (30-34 и вода 24-26 градусов). Загар прилипчивый!
Пляж
Есть все удовольствия: мидии, креветки, рыба, пиво и рапаны с кукурузкой, пахлава и пирожки домашние. Курсирующие продавцы продают закуски без ограничений.
Есть точки питания. Но, буфет-столовая « Чернослив» (Одесский бренд) оказалась дорогим для нас. Есть чебуречная рядом. Попытались есть их чебуреки за 30 грн. - мало того что ждать по записи (талончик выдают), так еще и не вкусно (у нас за 14 грн. в разы вкуснее).
Решили сами делать закуски (лаваши с начинкой были самое то). « Догонялись» креветками. Первый раз пробовала мидии — очень вкусно. Но, хозяин нас отговорил их есть, поскольку его постояльцы уже травились морепродуктами с пляжа, а мидии собирают с каких-то устройств в промзоне и не понятно чем они там набираются. Хотя, понятно. Так что этот единственный раз будет мне долго вспоминаться — не наелася, а понравилось. Купила копченую рыбу иглу (дорогую) — довезла, жую по-немного, вспоминаю. Отличная закуска к пиву, которое я не пью. А вино тут (по словам местного таксиста - « моча» , пардон за слово). Мы, конечно покупали на разлив в разных местах (по ул. 1 Мая), но все время были сомнения. Хотя вечера были длинные, винные. То под макароны с тунцом (морепродуктов не удалось купить). То под пиццу (покупную). Душевно. Допоздна.
Пицца и вино - что еще надо в дали от Италии?
В общем тут, всем необходимым нужно обеспечивать себя самостоятельно, это вам не « все включено» .
Пивасик
Очень хороший большой ТЦ « Таврия В» (ул. Мира 35). Там можно и надувной круг купить и шляпу, а еды и кулинарии завались. Очень удобно затариваться на машине, но мы « ступили» , и нашли его в последний день случайно, так как искали банкомат приват банка. Было нужно срочно отправить денежку одному голодающему в Киеве студенту, а вай-фай в доме что-то нас подвел. Или приват24 подвел, не сработал. Мы не поняли. Бегали искали стационарную « пополняшку» . Приватовские точки были закрыты (праздники), и почему-то без пополняшных боксов (только банкоматы). В ощаде нам не помогли (мфо им надо едритьеготуды), но подсказали этот ТЦ (рядом с исполкомом) и там мы решили все свои проблемы. Тут куча пополняшек, банкоматов и даже театральные кассы.
ТЦ Таврия
http://vchernomorsk.com/chernomorsk-ilichevsk-magaziny-rynki/20-supermarket-tavriya-v-chernomorsk-prospekt-mira-35.html
В общем, отдохнули мы хорошо — на пляже.
Все дело в шляпе
Никуда таки не поехали. Вставали поздно, добирались в лучшем случае к 11 на пляжик. Поэтому ни разу не удалось взять лежачок за 45 грн. Не хватало. Душ и помывка ног на пляже — то работали, то не работали. С туалетом все в порядке за ваши 4 грн. (детям 1 грн. ) - пожалуйте. Есть еще и платный душ (за 5 грн. ), но был далеко от облюбованного нами места. Были и питьевые колоночки, но не на пляже, а повыше, на набережной. Лестницы, как я говорила (от Парковой к пляжу) очень крутые — накачали ножки до крипатуры + еще и в волнах напрыгались (дорвались до моря як дурный до сала).
Пляж и строятся отели
Вода в море была изумительная, нужной температуры (мусора было не много — исключительно естественный: водоросли, кора деревьев, перья чаек). Не могли выйти, сидели в воде долго, лишь с перерывами на естественные надобности. А теперь в итоге 2 из 4 с ОРЗ - перекупались. Разумеется и я. Акклиматизация у меня исключительно по приезду с отдыха. : ). Сижу с соплями и раздутой губой и муж называет меня « рыбулей» .
Но, я так рада, что удалось поехать — расходы только на солярку, жилье и еду. В общем 3 тыс. грн. « прогуляла»... хотя можно было и поэкономничать.
Оторвались в Одессе...
Опера
Потратились на всякую фигню и развлечения. Решили в последний день до 12 часов по-одесситься перед поездкой домой. А тут ярмарка с хенд-мейдом и всякими диковинками.
Ручная работа : )
И всякие концерты, развлечения. Мы так расслабились...
Как же я соскучилась!
Привет Дюк!
Дюк
Привет лестница!
Потемкинская лестница в Одессе
Даже марафон по всему городу и ярмарка на бульваре ничего не изменили. Одесса прекрасна!
Марафон
Ярмарка на бульваре
Этот город действует лучше шампанского!
Екатерина
Ты весь такой живой и счастливый!
Прекрасные платаны кругом
Но, ее надо понимать или чувствовать... Не всем дано...
Мой любимый дом
Я уже писала про Одессу, так что не буду повторяться — я просто ее люблю!
« Но сколько бы вы ни сказали слов, вы все об Одессе не скажете, потому что наша Одесса – таки вещь, от которой каждый имеет удовольствие. » . А если интересны подробности, вот ссылочки:
https://www.turpravda.com/ua/odessa/blog-221632.html
https://www.turpravda.com/ua/odessa/blog-110804.html
В саду у Дерибаса
Поэтому, доложу я вам, очень удобно отдыхать в маленьком Черноморске, где море почище, а на прогулки отправляться в Одессу.
Конечно навестили Привоз. Очень странно. На фото из интренета и с мужем это одно место (красивое с памятником тете Соне).
https://www.turpravda.com/places/ua/odessa/Rynok_Privoz-s3323/
А с подругами — совсем другое (естественно-грязноватое, диковатое). Зато купили еще рыбки (кто-то барабульки, кто-то масляной). Погрузились сразу в атмосферу. Слышим кому-то: « Что ви тут ходите? Вы не пробуете рибу, вы завтракаете! » . Нам - « если ви мои — дождетесь, я не пуля чтобы всех сразу обслужить» .
Рыбули
Да и сальцом затарились — оно тут почти все из розовых прожилок (как польский бочек). По слухам свинок кормят хорошо.
Сальце
Фрукты тут дороже, но нам и не надо, дома поедим.
Погуляли около Оперы — провели фотосессию загорелых телец и красных носов.
Опера
Прошлись по Дерибасовской.
Зашли в чудесный любимый садик и там устроили бранч в кафе « Франзоль» . Фаршмачок, икра из баклажанов. Морс. На большее не хватило. 330 грн. Но, не с каждого : ).
Фаршмачок и икорка
К сожалению прекрасного судака в сметане они больше не готовят. А можно было бы....мммм...
Просто поболтались по городу напитываясь духом!
Вы таки в Одессе! Улыбайтесь!
И рванули на свой север.
Трасса на Киев не была забита, да и тянучки как таковой не было (в районе 18-00 часов). Так что 8 часов туда, 8 часов обратно, это вам не автобус. И переход от работы к отпуску — молниеносный и удивительный. Ты не устаешь в дороге, ты устаешь от отдыха! И это просто прекрасно!
Черноморск подарил нам приятный провинциальный отдых, без напряжения и по средствам. Сюда хорошо ездить большими семьями или компаниями. На пляже всем найдется место. Море не глубокое и чище чем в больших городах. Есть развлечения. А что еще нужно, когда провожаешь лето?
В общем « наморились» — к зиме готовы!
Море много не бывает!
Повністю спонтанна поїздка до моря на свята (з 23.08. по 26.08. 2018 р. ) пройшла успішно.
Море!!!! !
Нова приятелька «до слова» повідомила, що збирається на вихідні до моря і я загорілася і вирішила примазатися. А наявність у неї пасата вселило надію на гарний і цікавий відпочинок — у якомусь столітті не на автобусі! Значить поїздимо, подивимося визначні пам'ятки. План був у Скадовську, заїхати на українське “мертве море” з рожевою солоною водою (Лемурійське озеро знаходиться біля села Григорівка). І на острів (півострів) Джарілгач. Спочатку хотіли їхати 2 парами. Але, мій чоловік відмовився категорично, а друг приятельки просто був відставлений, оскільки не виправдав надій (хоча ідея поїздки до моря була його). Вирішили їхати бабською компанією. Кожна знайшла подружку. Потім вирішили їхати ближче – кудись у бік Одеси – якийсь Іллічівськ (тепер Чорноморськ). Ой, та мені все одно! Аби морюшко! Моя ненаситна потяг до моря як залежність. . . аби на якесь ну ще разочок!
Знову переглянула «культурну» програму — у досяжності винні заводики (Шабо, Таїрове) і фортеця в Білгороді-Дністровському. І поряд сама Одеса! Почала шарудити по Турправді за відгуками, визначними пам'ятками та готелями. Не густо. Тоді почала дивитись дике житло "від бабусь" по інших сайтах. Але мені кажуть — не треба, їдемо туди і виберемо на місці. Замовляти наперед безглуздо. Ну гаразд, але я таки запаслася інформацією з сайтів, бо ночувати на пляжі не полювання. Компанія перетасувалася востаннє — троє баб у машині + 10-річне пацаненя, син моєї бойової подруги по поїздках (загартований боєць-мандрівник «по-бюджетному»). Виїхали 22.08. 18 у ніч. Наша водила виявилася екстракласу, дорога цілком нічого собі — пасатик не помічав нерівностей дороги. Промчали з вітерцем!
Прибутки до місця ще до світанку. Місто зустріло гірляндочками (як в Одесі на Французькому бульварі, тут вул. або проспект Миру). Але ми шукали вул. Паркову (реально хороший парк для прогулянок), що йшла вздовж моря, оскільки там було чимало цікавих пропозицій щодо житла. Пройшли в темряві через парк, спустилися крутими сходами до набережної. А тут веселуха — скрізь грає музика, хтось кричить не людським голосом у караоке, усі шалмани працюють, хоч уже намагаються позбутися «гостей». Досить холодно (худи мені нагоді, інші скористалися пледом), вітер сильний, на морі гул від високих хвиль! Ось вам і здрастуйте!
Але, дівчатка не здаються! : ) Пляшечка напівсолодкого шампанського за 140 грн. на на бережній з видом на море (хоча, звичайно, ніякого вигляду, тому що темно) — і ми в чудовому настрої шукати житло. Хоча, треба ж зустріти світанок! Його ми вирішили зустріти у парку на лавочці та доїсти свої продукти. Цей сніданок мені дуже сподобався (годинник близько 5). Сонечко з'являється, чайки починають літати, навколо сосни, шум хвиль! А що ще треба?
У парку біля моря
А в 6 ранку, ми вже пішли шукати. Квест із пошуку житла виявився цікавим. На початку Паркової повно «мурашників» з євроремонтом для здавання приїжджим. Нам здалося якось не затишно тут (ціни: 1000 – 1300 грн. на добу за квартирку).
При цьому все заклеєно оголошеннями про здачу (не тільки вдома, а й машини та платани), тому вирішили пошукати ще. Пройшли далі – були цікаві варіанти, але всі здані. Видзвонили реелтора (за моїми інформаці). І розпочалися поїздки. Те, що було на сайті - все брехня. Пропонує багато, але іншого.
На початку в якісь фавели повіз (біля бази Сокіл). Потім нам пояснили, що ці будиночки стоять на стрімкому березі, і хоча вид на море вам забезпечений, але до пляжу потрібно довго йти пустирями і сонцем. А дикий пляж, хоч і має свою романтику, але умов (інфраструктури) там немає. Загалом дівчаткам не сподобалося.
Дикий пляж
Потім завіз до пустельного району приватних будинків — теж іти далеко і не затишно (по пустирях). Сказав, що можна на таксі — по місту 30 грн. Розлучилися з ним незадоволені. Навіщо нам будинок із господарями за 1200 грн. + Реелторські 300 грн. зверху? Ми від такого нахабства просто озвіріли.
Почали дзвонити по інших моїх інформашках (приватні особи). Прибіг чоловік поїздити з нами як «Сусанина», бо не до нього, а його знайомої, і він не знає куди. Знайома — потужна тітка на мотику повезла в глиб міста (але по пристойних місцях) і привезла до іншого свого знайомого, а не до себе. Із нас отримала за це 50 грн. Чоловік з нашого господаря 150 грн. за доставку "тіл". Якісь у них свої «заморочки» із посередництвом. Так до 9-ї ранку ми знайшли своє житло. Оселилися у будинку на вулиці Садовій.
Вулиця Садова
Перший поверх на 6 місць — 3 кімнати та зручності, з палісадником з виноградом та мангалом.
Столик у дворі
Білизна було, а рушників не було. Було мило та туалетний папір. ТБ був величезний, а фена не було. У кухні все необхідне (посуд, плита, холодильник, мікрохвильова піч). Отже, все потрібне в принципі було. Хазяїн Макс жив десь поруч, але не з нами в домі. Якщо щось треба, ми дзвонили — він поруч: приходив, допомагав, радив, але очі не мозолив. Будинок під здачу мав ніби дві квартири (друга на 3 поверхах на особу 10-12). Але, оскільки ми не довго, нас вирішили поселити на першому (у меншу квартирку), але білоруси виїжджали лише о 9-й вечора. Тож у нас доля була йти на пляж. Переодяглися, речі покидали у більшій квартирі та рушили до моря.
Йти не довго, але й не поруч, заходили в продуктові точки, на базарчик. Тому точний час і не скажу, ми ж не поспішали.
Місто ніби застигло в часі (десь 80-ті, десь 50-ті, десь наш час). До речі, ми звернули увагу, що багато машин без номерів. Нам пояснили, що тут процвітає бізнес 90-х — знімають номери з білоруських та молдавських машин (та й інших іноземців не шкодують), а потім повертають за гроші. Іноземець не може виїхати без номера, тому заздалегідь знімають номери і так і катаються містом.
Є сходи як в Одесі, але менше. Ми її відвідали першого ж дня.
Сходи
https://www.turpravda.com/places/ua/chernomorsk/Primorskaja_lestnica_v_Ilichevske-s353
Колоннада біля сходів
Набережна симпатична (але, не Ніцца, звичайно).
Набережна в Парку
Набережна
Пляж хороший, піщаний, довгий і широкий.
Пляж
Погоди стояли чудові! Спека (30-34 та вода 24-26 градусів). Загар прилипливий!
Пляж
Є всі задоволення: мідії, креветки, риба, пиво і рапани з кукурудзкою, пахлава і пиріжки домашні. Продавці, що курсують, продають закуски без обмежень.
Є точки живлення. Але, буфет-їдальня «Чорнослив» (Одеський бренд) виявилася дорогою для нас. Є чебуречна поряд. Спробували їсти їхні чебуреки за 30 грн. - мало того, що чекати по запису (талончик видають), так ще й не смачно (у нас за 14 грн. у рази смачніше).
Вирішили самі робити закуски (лаваші з начинкою були саме те). «Наздоганялися» креветками. Вперше пробувала мідії – дуже смачно. Але, господар нас відмовив їх їсти, оскільки його постояльці вже труїлися морепродуктами з пляжу, а мідії збирають із якихось пристроїв у промзоні і не зрозуміло, чим вони там набираються. Хоча зрозуміло. Тож цього разу мені довго згадуватиметься — не наїлася, а сподобалося. Купила копчену рибу голку (дорогу) — довезла, жую потроху, згадую. Чудова закуска до пива, яке я не п'ю. А вино тут (за словами місцевого таксиста – «сеча», пардон за слово). Ми, звичайно, купували на розлив у різних місцях (по вул. 1 Травня), але весь час були сумніви. Хоча вечори були довгі, винні. То під макарони з тунцем (морепродукти не вдалося купити). То під піцу (покупну). Душевно. Допізна.
Піца і вино - що ще треба вдалині від Італії?
Загалом тут, усім необхідним потрібно забезпечувати себе самостійно, це вам не все включено.
Півасик
Дуже хороший великий ТЦ «Таврія В» (вул. Миру 35). Там можна і надувне коло купити і капелюх, а їжі та кулінарії завалися. Дуже зручно затарюватися машиною, але ми «ступили», і знайшли його в останній день випадково, тому що шукали банкомат приват банку. Треба було терміново відправити гроші одному голодуючому в Києві студенту, а вай-фай у будинку щось нас підвів. Або приват24 підвів, не спрацював. Ми не зрозуміли. Бігали шукали стаціонарну «поповню». Приватівські точки були закриті (свята) і чомусь без поповнювальних боксів (тільки банкомати). У збереженні нам не допомогли (мфо їм треба едрити його), але підказали цей ТЦ (поряд з виконкомом) і там ми вирішили всі свої проблеми. Тут купа поповнювань, банкоматів і навіть театральні каси.
ТЦ Таврія
http://vchernomorsk. com /chernomorsk-ilichevsk-magaziny-rynki/20-supermarket-tavriya-v-chernomorsk-prospekt-mira-35.html
Загалом, відпочили ми добре — на пляжі.
Уся справа в капелюсі
Нікуди таки не поїхали. Вставали пізно, добиралися в кращому разі до 11 на пляж. Тож жодного разу не вдалося взяти лежачок за 45 грн. Не вистачало. Душ і помивання ніг на пляжі — то працювали, то не працювали. З туалетом все гаразд за 4 грн. (Дітям 1 грн. ) - завітайте. Є ще й платний душ (за 5 грн. ), але далеко від облюбованого нами місця. Були й питні стовпчики, але не на пляжі, а вище, на набережній. Сходи, як я говорила (від Паркової до пляжу) дуже круті - накачали ніжки до крипатури + ще й у хвилях настрибалися (дорвалися до моря як поганий до сала).
Пляж та будуються готелі
Вода в морі була дивовижна, потрібної температури (сміття було небагато - виключно природний: водорості, кора дерев, пір'я чайок). Не могли вийти, сиділи у воді довго, лише з перервами на природні потреби. А тепер у результаті 2 із 4 з ГРЗ - перекуповувалися. Зрозуміло, і я. Акліматизація у мене виключно після приїзду з відпочинку. : ). Сиджу з соплями та роздутою губою і чоловік називає мене «рибулею».
Але, я така рада, що вдалося поїхати — витрати лише на солярку, житло та їжу. Загалом 3 тис. грн. «прогуляла». . . хоча можна було й поекономити.
Відірвалися в Одесі. . .
Опера
Витратилися на будь-яку фігню та розваги. Вирішили в останній день до 12 години по-одеситися перед поїздкою додому. А тут ярмарок з хенд-мейдом і всякими дивовижками.
Ручна робота : )
І всякі концерти, розваги. Ми так розслабилися. . .
Як же я скучила!
Привіт Дюк!
Дюк
Привіт сходи!
Потьомкінські сходи в Одесі
Навіть марафон по всьому місту і ярмарок на бульварі нічого не змінили. Одеса чудова!
Марафон
Ярмарок на бульварі
Це місто діє краще за шампанське!
Катерина
Ти весь такий живий і щасливий!
Прекрасні платани кругом
Але, її треба розуміти чи відчувати. . . Не всім дано. . .
Мій улюблений будинок
Я вже писала про Одесу, так що не повторюватимуся — я просто її люблю!
«Але скільки б ви не сказали слів, ви все про Одесу не скажете, бо наша Одеса – таки річ, від якої кожен має задоволення». А якщо цікаві подробиці, ось посилання:
https://www.turpravda.com/ru/odessa/blog-221632.html
https://www.turpravda.com/ru/odessa/blog-110804.html
У саду у Дерібаса
Тому, доповім я вам, дуже зручно відпочивати в маленькому Чорноморську, де море чистіше, а на прогулянки вирушати до Одеси.
Звичайно, відвідали Привіз. Дуже дивно. На фото з інтернету та з чоловіком це одне місце (красиве з пам'ятником тітці Соні).
https://www.turpravda.com/places/ua/odessa/Rynok_Privoz-s3
А з подругами — зовсім інше (природно-брудне, дикувате). Зате купили ще рибки (хтось барабульки, хтось олійний). Занурилися одразу в атмосферу. Чуємо комусь: «Що ви тут ходите? Ви не пробуєте рибу, ви снідаєте! ». Нам - «якщо ви мої - дочекаєтеся, я не куля, щоб усіх одразу обслужити».
Рибулі
Та й сальцем затарилися — воно тут майже все з рожевих прожилок (як польський бочок). З чуток свинок годують добре.
Сальце
Фрукти тут дорожчі, але нам і не треба, вдома поїмо.
Погуляли біля Опери — провели фотосесію засмаглих тілець і червоних носів.
Опера
Пройшлися Дерибасівською.
Зайшли в чудовий улюблений садок і там влаштували бранч у кафе «Франзоль». Фаршмачок, ікра із баклажанів. Морс. На більше не вистачило. 330 грн. Але не з кожного : ).
Фаршмачок та ікорка
На жаль прекрасного судака в сметані вони більше не готують. А можна було б....мммм. . .
Просто побалакали по місту, насичуючись духом!
Ви таки в Одесі! Усміхайтеся!
І рвонули на свою північ.
Траса на Київ не була забита, та й тягучки як такої не було (в районі 18-00 годин). Так що 8 годин туди, 8 годин тому, це вам не автобус. І перехід від роботи до відпустки — блискавичний та дивовижний. Ти не втомлюєшся в дорозі, ти втомлюєшся від відпочинку! І це просто чудово!
Чорноморськ подарував нам приємний провінційний відпочинок, без напруги і за коштами. Сюди добре їздити великими сім'ями чи компаніями. На пляжі всім знайдеться місце. Море не глибоке і чистіше, ніж у великих містах. Є розваги. А що ще потрібно, коли проводиш літо?
Загалом «наморилися» — до зими готові!
Море багато не буває!
