Часть 13. Остров Фукуок. Первые впечатления. Частина 13. Острів Фукуок. Перші враження.

День восьмий,  довгоочікуваний,  13 грудня 2015 року.

На морі нам уже було дуже потрібне!

Восьмий день у В'єтнамі, одинадцятий день у подорожі-ми втомилися вже так, що єдиною мрією було море. Хоча власне море було в Хой Ані та на Катбі, ми досі в ньому не купалися.

І ось фінішна пряма, і море чекає нас зовсім скоро - лише через дві години польоту)

Поснідавши, ми з Ірою вирушили в аеропорт на таксі, яке нам викликали з готелю. Ігор залишався в Ханої, далі він вирушав до М'янми, а ми вдвох відлітали на Фукуок.

В аеропорту ми зіткнулися з несподіваною проблемою-багаж на цьому відрізку не був оплачений. Відразу я навіть намагалася сперечатися, адже точно пам'ятаю, що оплачувала багаж при купівлі квитка, по 6 доларів за 20 кг ваги, але розглянувши ці квитки докладніше, бачу, що таки я сама стратила і звинувачувати когось. Чому багаж виявився неоплаченим і як я не помітила цього відразу-розуму не докладу.

Дістаємо велику сумку і завантажуємо в неї все тяжке з двох валіз. Утрамбовуємо щільніше і рюкзаки. Валізи стають помітно легшими, але все одно вони є і їх потрібно сплатити окремо. Нам пишуть папірець з вагою та ціною і ми оплачуємо за абсолютно негуманною ціною-550000 донгів за 20 кг загальної ваги. Тобто, ми заплатили вдвічі більше. . . за вагу вдвічі менше. Отже, вартість багажу в момент реєстрації підскакує вчетверо! Це дуже важливий момент при перельотах VietJetAir. Компанія перевозить дуже дешево, але додаткові "плюшки" можуть влітати в копієчку. Тому потрібно уважно дивитися чи поставила галочка в замовленні, щоб не було потім переплати в аеропорту.

Решта польоту проходить без особливостей, на Фукуоці беремо таксі і через 15 хвилин і 132 кілометри ми в готелі.

Я люблю перший момент, коли прибуваєш у пляжний готель. Довгоочікуваний перший крок у раю) Зелень і тремтяче від спеки повітря. Запах Півдня. Лінь і млість. Попереду 6 днів відпочинку, практично ціла відпустка, це ого-го скільки задоволення! ) Нічого не робитимемо. лежатимемо біля моря і є фрукти)

Наш будиночок, або як гордо називають ці споруди самі готелі-бунгало, знаходиться в найпрекраснішому місці-напроти входу до басейну.

На ганку дуже зручне крісло-розкладачка, правда незрозуміло чому одне. Збоку два крісла та столик. Тапочки у В'єтнамських готелях пропонують багаторазові. Трохи зношені)

Кімната затишна, є все, навіть вентилятор за наявності кондиціонера) Шафа нам здалася маленькою і це наш багаж ще був досить скромним. Якщо приїхати конкретно на пляжний відпочинок з двома валізами нарядів, то подіти речі особливо не буде куди.

Приємна, невелика територія

До пляжу йдемо через сусідній готель. Він менший за наш і дорога займає дві хвилини.

Пляж чудовий, завжди небагатолюдний. Море лагідне, дрібне, хвилі немає взагалі.

Як всюди у В'єтнамі, тут повним ходом уже Новий Рік)

До вечора біля води з'являються столики рибного ресторану.

Мені здається саме в цьому ресторанчику найсмачніша їжа на Фукуоці. Це рибно-кокосовий суп. Все життя мріяла з'їсти рибу з молоком.  Потрібно набрати рис у ложку і опустити в суп, рідина миттєво просочує його. Дуже смачна їжа!

І дуже свіжа) Хоча у В'єтнамі взагалі і на цьому острові зокрема важко собі уявити несвіжу їжу.

І вже тут дуже романтично.

 Ми сидимо практично ногами в морі, починається захід сонця, з моря дме легкий вітерець, розбавляючи вечірню вологість Азії, і душа не може не радіти такій пишноті.

Захід сонця вітав нас чарівними фарбами. Нам безперечно подобалося на Фукуоці! )

Фукуок – найбільший В'єтнамський острів. Тут літо цілий рік і власне можна відпочивати теж цілий рік. Щоправда, влітку там сезон дощів, але народ особливо не скаржиться. Ціни падають, дощі переважно вночі, тобто жити можна. Ще одна напасть може бути на Фукуоке-кусачі і жалкі організми) В основному це планктон і медузи. Ось вони бувають у високий сезон, особливо в лютому, і мені трохи незрозуміло в такому разі ціноутворення, адже медузи напевно пляжний відпочинок псують. У грудні медуз немає, а планктон іноді трапляється. Відразу нервуєш коли тебе під купальником тоненько вщипне якась хрень, а потім звикаєш і не звертаєш уваги. У грудні воно не нахабніє і зустрічається рідко.

А ось сухопутні товариші, звичайно, дістали.

Увечері, на терасі бунгало і на березі моря, в пляжному ресторані, мене закушували до запаморочення комарі-мошки-піщані блохи, я постійно тягалася з маззю Адвантан і мазала укуси. Напевно більше допоміг би репілент, але його я купити не придумала чомусь) Найдивніше, що вкусивши пару разів для пристойності Іру, вони з розлюченістю накидалися на мене, ніби я була особливо ласим шматочком)

Я дуже рада, що трип по В'єтнаму відбувся, що ми проїхали, пропливли, пролетіли багато кілометрів і побачили такий різний і такий прекрасний В'єтнам! Але пляжному відпочинку я рада не менше! ) Люблю я таки серед зими поніжитися під пальмою)

Не перемикайтеся! Це ще не все про Фукуок. Я розповім вам про чудовий парк розваг Вінперленд де в акваріумах живуть справжні русалки і про пляжі Баунті - Бай Сао. Ну і так, по дрібниці, чим живе курортний острів В'єтнаму.

1.  Предмова до розповіді про те, як я до В'єтнаму їздила

2. Ранок серед ночі або Привіт, товаришу Пекін!

3. Хошимін - місто смачне.

4. Частина 4. Хошимін-Далат.  

5. Частина 5. Яким може бути день, якщо він починається в божевільні?

6. Частина 6. Дананг. Мармурові гори.

7. Частина 7. Душевне місто Хой Ан. >

8. Частина 8. Навіщо розвалили Мішон?

9. Частина 9. По повітрю, по морю, по землі.   

10. Частина 10. Мust see. Бухта Халонг.

11. Частина 11. І знову в дорозі. Катба-Ханой.

12. Частина 12. Ханой. Тільки старе місто.