Подорож Африкою 2017. Йоганнесбург, ПАР. ЗООПАРК
З безпекою в Йоганнесбурзі я розібрався. Страхи надто перебільшені, тими, хто, мабуть, там не був, або просто не гуляв містом, як я. З туристичною інформацією у місті жодної. Немає взагалі реклами. Хотілося б побачити щось цікаве, а куди їхати? На село до бабусі? Так у нас навіть у глухому селі, бабусі все розкажуть, де, як і куди. А якщо не знають, то можуть послати. . . далеко, далеко. Одним словом там, не заблукаєш. Прочитав про цікавий зоопарк десь не далеко від міста. Чим туди було доїхати? Запитувати у місцевих жителів щось взагалі марно. У них навіть на лобі написано, що нічого не знають. Навколо одні міцно засмаглі. Білих вони вигнали на південь ПАР, які всюди звели рови з крокодилами та колючим дротом, щоб смагляві не змогли засмагати на їхніх галявинах.
Мені сподобалося написане південноафриканцями: «Всі південноафриканці, як і всі цивілізовані країни, їздять ліворуч автодороги». Ось так, а наша країна повний відстій, бо ми їздимо праворуч. Може, тому нас не любить так Англія? Залізнична колія у нас широка, а рух правосторонній. У нас не все, як у людей. Прикро за Росію. У ПАР, навіть електророзетки зовсім не такі, як у Європі та Росії. Довелося купувати юарівські, а це дорожче за хороший сніданок.
Єдине, що вміють сильно засмаглі, то це посміхатися, і надавати допомогу, але тільки за гроші. Все випробував на собі. Спочатку кажуть, що підвезуть безкоштовно, а коли приїжджаєш, виставляють велику суму їхніх грошей. Нічого не хочуть робити безплатно.
Коли питав, як доїхати до зоопарку, то всі в один голос стверджували, що тільки на таксі.
Коли погоджуєшся, то смаглявий підводив до машини, а водій давав йому гроші за те, що знайшов клієнта. Одним словом, турист платить не маленькі гроші, з яких частина перепадає посередникам. Отак живе країна ПАР. Колишній президент ПАР Нельсон Мандела дав засмаглим жителям країни свободу і дозвіл забирати все у блідолицих. У результаті багато колишніх красивих будинків перетворилися на загальні гуртожитки, з смітниками і сміттям. Якщо йдеш вулицею, то несподівано на голову може прилетіти з висоток мішок щастя зі сміттям. Бачив особисто. Нельсон Мандела дав засмаглим місцевим жителям свободу, але з культуру гуртожитку.
Одне слово, за великі гроші я доїхав до зоопарку на околицю міста. Парк мені сподобався. Я добре в ньому відпочив, бо було дуже чисто та зелено. Звірів шкода, хоч у них був земельний простір. Їм би на простір у саван.
Назад я доїхав за 10 рублів, а на таксі я заплатив 200 рублів (помножити на 4 з копійками). Смагляві грабують блідолицих без зазріння совісті, як за Леніна в Росії. Історії скрізь повторюються. Шкода, що нові правителі нічого не вчаться. Прийшов. Пограбував народ, розвалив систему та пішов.
