День первый. Вена. Ярмарки. Знакомство
День второй. Окрестности Вены и еще немного ярмарок. Часть 1
День второй. Окрестности Вены и еще немного ярмарок. Часть 2
День третий. Линц. Путешествие на двухэтажном поезде. Часть 1
День третий. Линц. Путешествие на двухэтажном поезде. Часть 2
День четвертый. Грац. И наконец-то первый снег. Часть 1
День четвертый. Грац. И наконец-то первый снег. Часть 2
Сегодня мы наконец-то выделяем полный день для Вены. И хотя погода стоИт солнечная и погожая, в планах у нас не прогулка по городу, а посещение Музея изобразительных искусств (Kunsthistorisches Museum или КНМ). Поэтому если вы не любители музейных древностей, и одно только упоминание о них вызывает у вас аллергический приступ, можете смело пропускать данный раздел. : )))
Недавно меня очень позабавил комментарий одного из авторов ТП, суть которого сводилась примерно к следующему: музеи интересны путешественникам в возрасте, поэтому, если вас туда потянуло, значит, старость не за горами. : ) Я тогда ещё подумала, что я, наверное, уже могу смело требовать с государства пенсию, потому как музеи просто обожаю! И венский Музей изобразительных искусств в моем списке обожаний занимает почетное первое место. ; ))) При этом я мечтаю, что когда-нибудь я все-таки выделю на него полный день – как приду к открытию в 9 утра, так и пробуду там до 9 вечера (если вдруг дело будет происходить в четверг, когда в Музее удлиненный рабочий день)…
В принципе, хотя наш пятый день путешествия выпадал на среду, и Музей закрывался в 6 вечера, у меня были все шансы реализовать свой давно вымечтанный план, пусть и в слегка урезанном виде. Но тут как всегда вмешался мой нервный характер – как же это я буду в Вене и не зайду на Марияхильферштрассе? ! Ведь все знают, что, будучи за рубежом, надо, кроме всего прочего, заниматься шопингом.
Ну, не знаю… Только время потратили! Может, я не шопоголик? ! В общем, как в старом анекдоте: « А я-то чего полез? ! Я ж читать не умею! » . : ) Лучше бы сразу к 9 утра в КНМ ехали!
Хотя в нынешнем походе на Марияхильфер был один положительный момент – в качестве такой себе кофе-паузы перед Музеем мы зашли в кондитерскую Oberlaa, изменив нашей многолетней традиции пить кофе в сети кондитерских Aida. И если объективно, то в Oberlaa ничуть и не хуже! ; ))
И вот, наконец, Музей! Я, кроме всего прочего, люблю его еще и за то, что здесь почти ежегодно проводятся какие-либо дополнительные тематические выставки или открываются дополнительные экспозиции. На сей раз это « Караваджо и Бернини» , проводимая венским КНМ совместно с амстердамским Рейксмузеумом. Не знаю, почему в описании выделили именно Рейксмузеум, т. к. картины на этой выставке представлены из множества коллекций, как то римские Капитолийские музеи и Палаццо Барберини, Пинакотека Болоньи, Художественный музей Чикаго, мадридский Музей Тиссена-Борнемисы, Лондонская Национальная галерея, прочие музеи и частные собрания.
Экспозиция « Караваджо и Бернини» небольшая – занимает всего 5 залов и содержит работы не только этих двух известнейших мастеров...
...но и их учеников, последователей и подражателей. Например, сюжет « Давид с головой Голиафа» представлен не только работой Караваджо, но и работами нескольких его современников.
Равно как и мини-проект известнейшей работы Бернини « Экстаз Св. Терезы Авильской» , оригинал которой расположен в церкви Санта Мария делла Витториа...
...весьма органично перекликается с работой одного из первых последователей Караваджо в Голландии Луи Финсона « Мария Магдалена в экстазе»...
...и этим же сюжетом в исполнении Артемизии Джентилески – первой женщины, избранной членом Академии живописного искусства во Флоренции, и активной « проповедницы» караваджизма в Северной Италии. Кстати, эксперты аукционного дома Сотбис, через который в 2014 г. данная работа художницы была продана за 1.2 млн. долл. США, считают, что, возможно, Мария Магдалена на этом полотне является автопортретом художницы.
В общем, скажу так: я не большой специалист в искусстве, но все же очень интересно узнавать какие-то нюансы из жизни авторов, понимать влияние их судеб на их же полотна, улавливать причинно-следственные связи творчества и, что самое главное для меня, как профана, узнавать ранее виденные сюжеты. Например, к этим работам Бернини, я думаю, комментарии уж точно излишни. : )))
Но в Венском художественном музее и помимо данной выставки есть масса интересного. Например, в этот раз мы наконец-то добрались до 3-го этажа и расположенной там нумизматической коллекции, которая, как оказалось, входит в пятерку крупнейших в мире.
Не добрались в это посещение, хотя я и очень мечтала, до Кунсткамеры, поэтому использую здесь фото прошлых лет...
...где собраны различные экзотические вещицы из дальних стран...
...необычные предметы, как, например, макеты кораблей, повозок, оркестров...
...где фигурки могут двигаться, вести бой, исполнять музыкальные произведения и прочие...
...загадочные артефакты.
И прекрасные произведения искусства своего времени, флагманом среди которых является знаменитая солонка « Сальера» работы Бенвенуто Челлини.
И, кстати, здесь можно не только рассматривать все это за стеклом витрин, но и изучать более подробно с помощью расположенных практически в каждом зале интерактивных планшетов или фильмов, демонстрируемых в режиме нон-стоп.
Отдельная экспозиция Музея посвящена Египетско-ориентальной коллекции...
...с ее знаменитым « Голубым бегемотом»...
...а также Античному собранию, некоторые экспонаты какового насчитывают больше двух тысячелетий от роду.
И это я не говорю о художественных шедеврах Музея, среди которых работы любимого нами Брейгеля (кстати, его полотнам сейчас выделили отдельный зал)...
...Рубенса, Вермеера, Дюрера, Рембрандта...
...Тициана, Рафаэля, Арчимбольдо, Веласкеса и пр. , и пр.
Кстати, в КНМ собрана довольно большая коллекция прекрасных уголков Вены кисти Бернардо Беллотто (Каналетто), и я, как любитель рассматривать старинные виды современных мест, не могу не уделять им внимания в каждое свое посещение Музея. Вот, например, узнаете?
Это изображенная с разных ракурсов площадь Фрайунг с Шотландским монастырем, на которой мы во второй день нашего путешествия пили шампанское на тамошней рождественской ярмарке. Почти не изменилась. ; )))
Да и вообще, не стОит забывать, что и само здание Музея является произведением архитектуры.
Строительство КНМ началось по приказу Франца Иосифа I в 1858 г. для размещения императорских коллекций, которые собирались представителями рода Габсбургов более 600 лет. Авторами проекта выступили архитекторы Готфрид Земпер (он же является и « отцом» Дрезденской оперы) и Карл фон Хазенауэр. Открытие Музея состоялось в 1891 г. , но и по сей день здание поражает своим роскошным внутренним убранством.
И вот посмотрев в очередной раз на всё это великолепие, я поняла, что моя мечта провести здесь целый день никуда не делась, а только укрепилась! А чтоб сил хватило на весь музей, то периодически можно прерываться на чашечку кофе в музейном кафе. ; ))
Поэтому, если вдруг в своей тяге к музеям вы, как и я, достигли " пенсионного возраста" , то Венский музей изобразительных искусств имеет много чего предложить для удовлетворения вашей страсти! : ))
А нас впереди ждут еще несколько рождественских ярмарок...
День пятый. И снова Вена. Приобщение к прекрасному. Часть 2
День перший. Відень. Ярмарок. Знайомство
День другий. Околиці Відня та ще трохи ярмарків. Частина 1
День другий. Околиці Відня та ще трохи ярмарків. Частина 2
День третій. Лінц. Подорож двоповерховим поїздом. Частина 1
День третій. Лінц. Подорож двоповерховим поїздом. Частина 2
День четвертий. Грац. І нарешті перший сніг. Частина 1
День четвертий. Грац. І нарешті перший сніг. Частина 2
Сьогодні ми нарешті виділяємо повний день для Відня. І хоча погода стоїть сонячна та погожа, у планах у нас не прогулянка містом, а відвідування Музею образотворчих мистецтв (Kunsthistorisches Museum або КНМ). Тому якщо ви не любителі музейної старовини, і тільки згадка про них викликає у вас алергічний напад, можете сміливо пропускати цей розділ. : )))
Нещодавно мене дуже потішив коментар одного з авторів ТП, суть якого зводилася приблизно до наступного: музеї цікаві мандрівникам у віці, тому якщо вас туди потягло, значить, старість не за горами. : ) Я тоді ще подумала, що я, напевно, вже можу сміливо вимагати з держави пенсію, бо музеї просто люблю! І віденський Музей образотворчих мистецтв у моєму списку обожнювань посідає перше місце. ; ))) При цьому я мрію, що колись я все-таки виділю на нього повний день - як прийду до відкриття о 9-й ранку, так і пробуду там до 9-ї вечора (якщо раптом справа буде відбуватися в четвер, коли в Музеї подовжений робочий день)…
В принципі, хоча наш п'ятий день подорожі випадав на середу, і Музей закривався о 6-й вечора, у мене були всі шанси реалізувати свій давно вимічений план, нехай і в трохи урізаному вигляді. Але тут як завжди втрутився мій нервовий характер - як це я буду у Відні і не зайду на Маріяльферштрассе? ! Адже всі знають, що за кордоном треба, крім усього іншого, займатися шопінгом.
Ну, не знаю… Тільки час витратили! Може, я не шопоголік? Загалом, як у старому анекдоті: «А я чого поліз? ! Я ж читати не вмію! ». : ) Краще б одразу до 9 ранку до КНМ їхали!
Хоча в нинішньому поході на Маріясильфер був один позитивний момент – як така собі кава-пауза перед Музеєм ми зайшли в кондитерську Oberlaa, змінивши нашій багаторічній традиції пити каву в мережі кондитерських Aida. І якщо об'єктивно, то в Oberlaa анітрохи не гірше! ; ))
. . . але їх учнів, послідовників і наслідувачів. Наприклад, сюжет «Давид із головою Голіафа» представлений не лише роботою Караваджо, а й роботами кількох його сучасників.
Так само як і міні-проект найвідомішої роботи Берніні «Екстаз Св. Терези Авільської», оригінал якої розташований у церкві Санта Марія делла Вітторіа. . .
. . . дуже органічно перегукується з роботою одного з перших послідовників Караваджо в Голландії Луї Фінсона «Марія Магдалена в екстазі». . .
. . . і цим же сюжетом у виконанні Артемізії Джентілескі – першої жінки, обраної членом Академії мальовничого мистецтва у Флоренції, та активної «проповідниці» караваджизму у Північній Італії. До речі, експерти аукціонного будинку Сотбіс, через який у 2014 р. цю роботу художниці було продано за 1.2 млн. дол. США, вважають, що, можливо, Марія Магдалена на цьому полотні є автопортретом художниці.
Загалом, скажу так: я не великий фахівець у мистецтві, але все ж таки дуже цікаво дізнаватися якісь нюанси з життя авторів, розуміти вплив їхніх доль на їхні ж полотна, вловлювати причинно-наслідкові зв'язки творчості і, що найголовніше мені, як профана, дізнаватися раніше бачені сюжети. Наприклад, до цих робіт Берніні, я думаю, коментарі точно зайві. : )))
Але у Віденському художньому музеї та окрім цієї виставки є маса цікавого. Наприклад, цього разу ми нарешті дісталися 3-го поверху та розташованої там нумізматичної колекції, яка, як виявилося, входить до п'ятірки найбільших у світі.
Не дісталися цього відвідування, хоча я й дуже мріяла, до Кунсткамери, тому використовую тут фото минулих років. . .
. . . де зібрані різні екзотичні дрібниці з далеких країн. . .
. . . незвичайні предмети, як, наприклад, макети кораблів, возів, оркестрів. . .
. . . де фігурки можуть рухатися, вести бій, виконувати музичні твори та інші. . .
. . . загадкові артефакти.
І чудові витвори мистецтва свого часу, флагманом серед яких є знаменита сільничка «Сальєра» роботи Бенвенуто Челліні.
І, до речі, тут можна не тільки розглядати все це за склом вітрин, а й вивчати більш детально за допомогою розміщених практично в кожному залі інтерактивних планшетів або фільмів, що демонструються в режимі нон-стоп.
Окрема експозиція Музею присвячена Єгипетсько-орієнтальній колекції. . .
. . . з її знаменитим «Блакитним бегемотом». . .
. . . а також Античні збори, деякі експонати яких налічують більше двох тисячоліть від народження.
І це я не говорю про художні шедеври Музею, серед яких роботи улюбленого нами Брейгеля (до речі, його полотнам зараз виділили окрему залу). . .
. . . Рубенса, Вермеєра, Дюрера, Рембрандта. . .
. . . Тіціана, Рафаеля, Арчімбольдо, Веласкеса та ін. , та ін.
До речі, у КНМ зібрана досить велика колекція прекрасних куточків Відня пензля Бернардо Беллотто (Каналетто), і я, як аматор розглядати старовинні види сучасних місць, не можу не приділяти їм уваги кожне відвідування Музею. Ось, наприклад, дізнаєтесь?
Це зображена з різних ракурсів площа Фрайунг із Шотландським монастирем, на якій ми другого дня нашої подорожі пили шампанське на тамтешньому різдвяному ярмарку. Майже не змінилася. ; )))
Та й взагалі, не варто забувати, що і сама будівля Музею є твором архітектури.
Будівництво КНМ розпочалося за наказом Франца Йосипа I у 1858 р. для розміщення імператорських колекцій, які збиралися представниками роду Габсбургів понад 600 років. Авторами проекту виступили архітектори Готфрід Земпер (він же є і «батьком» Дрезденської опери) та Карл фон Хазенауер. Відкриття Музею відбулося в 1891 р. , але й досі будівля вражає своїм розкішним внутрішнім оздобленням.
І ось подивившись у черговий раз на всю цю пишність, я зрозуміла, що моя мрія провести тут цілий день нікуди не поділася, а тільки зміцнилася! А щоб вистачило сил на весь музей, то періодично можна перериватися на чашку кави в музейному кафе. ; ))
Тому, якщо раптом у своїй потязі до музеїв ви, як і я, досягли "пенсійного віку", то Віденський музей образотворчих мистецтв має багато чого запропонувати для задоволення вашої пристрасті! : ))
А нас попереду чекають ще кілька різдвяних ярмарків. . .
День п'ятий. І знову Відень. Залучення до прекрасного. Частина 2
